Ірина ХАКАМАДА: «Пішла з політики. Бо зі мною зробили би те саме, що з Юлією Тимошенко»

—Шість РОКІВ тому пішла з політики. Бо зі мною зробили би те ж саме, що з Юлією Тимо-шенко. Зрозуміла, “нафіг” мені це все треба... Буду змінювати Росію, робити її європейською країною, — але вже не з допомогою політики, а з передачі власних знань. Спершу прочитала декілька лекцій. Згодом написала книгу «Дао жизни», де зібрані усі мої майстер-класи. “Дао” — це практичне китайське вчення. Древні мудреці використовували найоптимальніший шлях отримання знань — завдяки аналізу досвіду іншої людини.

- Як народився майстер-клас «Драйв, кайф та кар’єра»?

— Читала лекції про комунікацію, лідерство, тайм-менеджмент, айкідо-переговори... Але українські слухачки запитали, а чому немає майстер-класу суто для представниць прекрасної статі. З’явився «Драйв, кайф та кар’єра».

Кайф — це задоволення, насолода. Його можна отримати від чого завгодно — погоди, мистецтва, кохання, сексу... Драйв — це кураж, енергія. Східна філософія каже, якщо у тобі є енергія, живеш вічно. Тому китайські знахарі лікують голками, стимулюючи проходження по тілу енергії. Енергія — це шлях до самореалізації. Коли людина робить те, що їй подобається, і отримує за це стільки грошей, скільки хоче, тобто усі компоненти самореалізації складаються — це справжній кайф.

- Як жінці поєднати драйв, кайф і кар’єру?

— Чоловіку ці компоненти поєднувати не обов’язково, він може задовольнитись лише окремими з них. Жінка не може собі цього дозволити. Звичайно, вона може жити в гармонії сімейного життя і не думати про кар’єру. Але ризик великий. Якщо завтра чоловік захворіє чи помре, жінка залишиться сам на сам із жорстоким світом, а за плечима — ні професії, ні грошей. З іншого боку, якщо жінка — суперпрофесіонал, але ненавидить свою роботу і не має сім’ї, то вона — ділова швабра. Нікому ти така ділова, але страшна, без внутрішньої енергії та позитиву, не потрібна. До такої багатої швабри будуть липнути лише альфонси. Жити у постійному кайфі жінка може собі дозволити у 16-18 років, і якщо у неї параметри 80-60-80. Але все з роками минає. Не знаю, як у Львові, а у Москві багаті папіки люблять дівоче м’ясо, яке водять поруч, огортаючи діамантами, віком від 16 до 20 років. Далі — це “старухи”, які нікого не цікавлять.

- Як сучасній жінці зберегти силу та баланс у всьому?

— Перед леді ХХІ століття стоїть супервиклик. Як стати жінкою великого стилю, яка може поєднати усе і стати незалежною та щасливою? На власному прикладі показую, що це можливо. Хоча у мене не було і третини тих можливостей, що є у вас. По-перше — азіатів у Радянському Союзі зневажали, по-друге — моя сім’я була дуже бідною, по-третє — батьки мною не займались. Я була аутичною, неспортивною дівчинкою, яка не вміла плавати, кататись на ковзанах та велосипеді. Хлопцям не подобалась, у школі ображали, як жовту расу. Обросла купою комплексів. В один момент це набридло. Всі сили кинула на вибудовування кар’єри. Добре знала математику, вступила в університет на економічний факультет. Вийшла заміж за такого ж бідного студента, як я. Було важко у фінансовому плані, тож почитала Маркса і вирішила заробляти гроші. Але мене з прізвищем Хакамада не хотіли брати на більш-менш пристойну роботу. Працювала нічним сторожем, на будівництві... Але від кожної роботи брала максимум. Наприклад, працюючи сторожем, багато читала. Зрозуміла, що потрібно захиститись, аби бути доцентом і мати стабільний заробіток. До тридцяти років стала кандидатом наук, доцентом і отримала омріяні 320 рублів.

Вдруге вийшла заміж. Чоловік був вдівцем, довелось виховувати його сина. Грошей категорично не вистачало. Закинула всі дипломи і “рванула” у приватний бізнес. Спершу пекла вафлі, далі продавала комп’ютери, потім захопилась біржею. Розбагатіла. До цього часу виростила сина чоловіка, «поступила» його в МГИМО. Чоловік зрозумів, що вже йому не потрібна, і почав гуляти... Ми розлучились. Через деякий час з’явився третій чоловік-мільйо-нер, з привабливими очима, гарним українським прізвищем. Він був схожим на кінозірку Дензела Вашингтона.

Це були 1990-ті роки, я була одним з керівників біржі, діти «запаковані», квартира з ремонтом, мама в шоколаді, чоловік-мільйонер... Але не могла чесно сказати, що я — абсолютно щаслива. Пішла в політику. Пазли склались в ідеальну картинку. Але зіткнулась з величезною кількістю проблем. В політиці перетворювалась на зубатого чоловіка. Почались труднощі у сім’ї, я жила своїм життям, чоловік — своїм... Розлучились.

Четвертий раз вийшла заміж, народила дитину і пішла в міністерство. В міністерстві ще більше “заковбасилась”, ніж в парламенті. Знову втратила жіночність. Коли мій четвертий чоловік почав гуляти, зрозуміла, що проблема не в моїх чоловіках, а у мені. Потрібно було поєднати у собі дбайливу жінку, матір та строгого міністра. Дійшла до філософії, як поєднувати у собі все.

- Цього і навчаєте жінок?

— Я — не вчитель, не психолог, не тренер. Те, що вийшло у мене, не обов’язково вийде у кожного. Завдяки багатому досвіду перебирання професій, чоловіків, виховання своїх та чужих дітей, народження дитини в 42 роки, багато що зрозуміла. Ейнштейн сказав мудру фразу: “Якщо у вас виникли проблеми, потрібно змінити хід власних думок”. Почала себе переробляти. Я — наполовину східна, японська людина. Але водночас — православна християнка, тому мені було невідоме східне вчення Даосизм. Інстинктивно прийшла до нього.

“Чому жінки нещасливі?”. Забуваємо, що в нашому організмі є жіночі та чоловічі гормони. Суспільство постійно нагадує, що ми — жінки, повинні нюхати квіточки, а не лізти у серйозні справи. А чоловічі гормони у собі, мовляв, потрібно зневажати. Уявіть ситуацію, дворічного хлопчика привели у пісочницю. Де він сяде? Безперечно, у центрі. У нього від природи закладений інстинкт самця, він — господар всесвіту. Тому чоловіки так рвуться до влади. А дворічна дівчинка зазвичай сідає скраю пісочниці. Вона — лише шия, яка повинна крутити головою. А я не хочу бути шиєю. Бо де зосереджений остеохондроз?.. (сміється. — І. К.). Добре бути і головою, і шиєю. Але жінка буде щасливою лише тоді, коли поруч коханий чоловік. Навіть така сильна жінка, як Маргарет Тетчер, хотіла мати поруч чоловіка, який би підтримав, порадив.

Жінки повинні взяти у чоловіків те, що дає їм ефективність, енергію, успіх, і поселити це у своїй свідомості. Але не втрачати жіночності. Гармонійно скомпонувати інь та ян, жіноче та чоловіче.

- Як це зробити?

— Легко. Що для чоловіка найголовніше у житті? Самореалізація! На другому місці — хобі. Сім’я лише на третьому. А жінка все життя віддає сім’ї, якщо бути точнішими, то чоловікові, бо ми не настільки патріархальні, як це зображуємо. Коли чоловік починає зраджувати, дорікає йому, що ти такий негідник, а я, мовляв, кар’єрою пожертвувала, все життя тобі віддала! Але я не знаю жодного чоловіка, який би під час заміжжя просив дружину віддати йому її життя.

Я живу по-іншому. Забрала у чоловіків, все що мені подобалось. Переставила пріоритети у житті. На першому місці у мене — самореалізація. На другому — хобі. Але не ставлю сім’ю на нижчий щабель, аніж кар’єру та хобі, все на одній горизонтальній лінії. Взяла також від чоловіків рису — допитливість. Цікавлюсь бозоном Хіггса, теорією великого вибуху, різними походженнями цивілізацій... Це цікаво і корисно. Адже коли жінка під час розмови з чоловіком блисне знаннями про великий андронний колайдер, вона зацікавить його. Але важливо вчасно перемкнутись на дурочку, аби не залякати чоловіка своїм розумом. Важливо також не переграти, вчасно зникнути, залишивши після себе загадку. Таку жінку чоловік запам’ятає надовго.

Якщо жінка нецікава, дуже мала ймовірність, що вона зустріне цікавого чоловіка. Кожен мій наступний чоловік був цікавішим, бо я ставала цікавішою.

- У чому головна відмінність між чоловіком та жінкою?

— Що найчастіше рекламують для чоловіків? Дезодоранти. Для жінок такої реклами значно менше. Бо жінка не настільки сильно зосереджена на своєму лібідо. А в чоловіків конкретна залежність від лібідо. Якщо з лібідо проблеми, то це катастрофа. Чоловік — це протилежна жіночій планета. Він не може, як жінка, виконувати декілька завдань водночас. Якщо чоловік буде готувати борщ, то приготує його краще за жінку, але окрім цього не встигне більше нічого зробити. Але жінка повинна зрозуміти та поважати чоловічу планету, якщо хоче співіснувати з нею. Жінка менш амбітна, аніж чоловік — це ще одна відмінність. Тому вона більш витривала. Якщо жінка втратить роботу, знайде іншу, можливо, менш оплачувану та престижну, але не буде надто цим перейматись. Будь-яку кризу жінка переживає легше. Якщо чоловік втратить місце праці — це трагедія. Він починає пити, депресувати. Бо чоловік схиблений на своєму статусі. Його постійна боротьба за першість на роботі та вдома зжирає у нього купу енергії.

Жінкам природа подарувала безліч зовнішніх переваг. Жінки не лисіють, вони можуть виправити недоліки зовнішності за допомогою декоративної косметики, пластичної хірургії. А уявіть чоловіка, який пофарбував волосся, накачав губи та щоки силіконом, видовжив вії... Чоловік не може гратись із зовнішністю, а жінці все дозволено. Настала ера Водолія, ера жінки. Потрібно нарешті сісти в центр пісочниці і працювати над самореалізацією.

- Як жінці здобути лідерство на роботі, де переважна більшість працівників — чоловіки?

— Якщо ви — професіонал у своїй справі, а вас постійно ігнорують, подавлюють у чоловічому колективі, слід виробити тактику нападу. Нападаючи, жінка повинна віддзеркалювати чоловічу модель поведінки. Наприклад, я добилась того, що стала співголовою Союзу правих сил Росії, заступником голови партії... Але ви знаєте чоловіків при владі: сиджу на всіх можливих владних кріслах, а зі мною нічого не узгоджують. Довго терпіла, намагалась поговорити. А потім зрозуміла, що потрібно ламати ситуацію. Перше — вийти на ключову людину, яка вирішує головні питання. Це був Чубайс. Друге — потрібно спіймати його несподівано, на нейтральній території і віддзеркалити його характер. Перестріла Чубайса у коридорі, притисла до стіни і сказала, що потрібно терміново поговорити. Він розгубився. Я з чоловічим притиском ледь не викрикнула: “Знаєш, Толік, а пішли ви усі на...”. Розуміла, що у цій ситуації допоможе лише мат, так я із Ірини Хакамади перетворююсь у чоловіка. Після цього проблема зникла. Подібна ситуація була у прямому ефірі під час президентських дебатів. Миронов, дивлячись мені у вічі, на всю країну кричав, що я кримінальний кандидат в президенти, бо мене фінансує кримінал. Якби почала виправдовуватись, виглядало би, що справді винна. Якщо би не виправдовувалась, теж би виглядала винною. Вирішила перевернути ситуацію, стати мужиком. Глянула Миронову в очі і борзоватим тоном, як говорить братва, прошипіла: “Ви взагалі зрозуміли, що ви зараз сказали?” Він — голова верховної палати, третя людина в державі. Але в цей момент він “обалдел”. Далі перейшла в наступ. Сказала, що він мене звинуватив без доказів, і прямо зі студії подала на нього заяву в генеральну прокуратуру. Це була гра, але як красиво виглядало... (сміється. — І. К.).

- Вас часто називають феміністкою...

— Я — не феміністка. Чотири рази була заміжня. У мені тече східна кров. Вмію шанувати і поважати чоловіка. Але при цьому я — сильна жінка, яка не поступається чоловікам.