Марічка ПАДАЛКО: “Мінус телевізійної роботи у тому, що сучасне ТБ - дуже поверхневе”

Вона — мати трьох маленьких дітей, проте кар'єрну стежину теж не залишає осторонь. Як вдається бігти за двома зайцями, що для неї телебачення та які плани на майбутнє кореспонденту “ВЗ” розповіла ведуча 1+1 Марічка Падалко.

— Марічко, ви закінчили Київський лінгвістичний університет за спеціальністю англійська та німецька мови. Проте вирішили за програмою обміну Уряду США піти на навчання на факультет журналістики Університету штату Флорида. Як зрозуміли, що хочете бути журналістом?

— Журналістика мене приваблювала давно. Але у радянські часи здавалася професією для обраних чи тих, хто має зв'язки. Америка — та країна, у якій починаєш вірити у можливості, власні сили і ними користуватися. Повернувшись в Україну, зрозуміла, журналістика — те, чим хочу займатися.

— Ви пробували свої журналістські сили у газеті, на радіо, але все ж зупинитись на телебаченні. Чому?

— Телебачення поєднує все, що роблять газетні журналісти і ті, хто працює на радіо. Це — плюс. Мінус телевізійної роботи у тому, що сучасне ТВ — дуже поверхневе. І якщо сам над собою не працюєш, не розвиваєшся, не пробуєш щось нове, стаєш порожнім і несеш цю порожнечу глядачам.

— Вперше глядач помітив вас на телебаченні у ролі спортивного журналіста. Спортивна тематика була для вас найбільш близькою?

— На той час, однозначно. Журналістику почала вивчати у США у 95-му році, після тріумфальної перемоги Оксани Баюл на Олімпіаді у Ліллехамері. Тоді в Америці фігурне катання за популярністю та телерейтингами навіть обійшло спорт номер один за океаном — американський футбол. А головними дійовими особами були українські фігуристи Оксана Баюл та Віктор Петренко, які там оселилися. Фанатом фігурного катання була з дитинства, тому додому повернулася з валізою касет, записаних з американського телебачення.

— Далі були програми Марічкин кінозал, програми матері-дитини, ТСН. Який напрямок роботи для вас найкомфортніший?

— Вести ТСН після програми “Проспорт” почала на початку 2006 року. Це були денні випуски новин. У 2007 році, коли стала мамою, перейшла на більш гнучкий графік роботи. Ми з Юрою Горбуновим вели по вихідних програму «Сніданок-Уїкенд». Тому те, що у травні я знов з'явилася у ТСН, це було поверненням до знайомої роботи після тривалої перерви. Щодо того, що більше подобається, то мені найбільш важливо бути справжньою. Робити те, що цікаво. Коли ти на останніх місяцях вагітності, або щойно народила, новини цікавлять, чесно кажучи, найменше. А ось, коли ти майже два роки був відірваний від життя, і воно оберталося лише навколо дітей, то потім і новини — це ковток свіжого повітря, як політ у космос. На сьогодні мені комфортно робити і ранкові новини, і Маріччин кінозал.

— Для щоденних випусків ТСН характерна яскраво виражена лінія кримінальних новин. У такому напрямку бачите майбутнє новинної журналістики?

— Для вечірніх — характерна, для ранкових — ні. Як буде далі залежить від глядача. Новини, як і будь-який інших телепродукт, орієнтується на рейтинг. І факт залишається фактом, подобається він чи ні, але напрямок, який зараз сповідує ТСН дає найбільший на українському телебаченні рейтинг. Щодо наповнення новин, не ТСН придумав робити головний акцент на історіях людей. Мене ще років десять тому дивували західні новини, які починалися з історії зниклих дітей чи людей, і тоді думала: «Он як в їхньому суспільстві цінується Людина. Знайти зниклого хлопчика важливіше, ніж спочатку п'ять хвилин розповідати про президента, потім п'ять хвилин про прем'єра, далі про інших чиновників».

— Народна мудрість голосить, що за двома зайцями бігти не варто. Як вам вдається поєднувати кар'єру та виховання трьох маленьких діток? На що все ж виділяєте більше часу?

— Бути лише мамою, ще й трьох малюків, надзвичайно важко. Діти забирають багато часу, сил, а головне енергії. А де її брати? Робота — це для мене джерело енергії, яке несу в родини. Сім'я у мене на першому місці, і їй приділяю набагато більше уваги. Ранковий графік у цьому дуже зручний. Нічим не жертвую окрім сну. Встигаю сама забрати дітей з садочку і водити їх і у басейн, і на гімнастику, і почитати, і погуляти, тобто бути повноцінною мамою.

— Малята дивляться ваші передачі, впізнають маму на телебаченні?

— Для них мама на екрані не є чимось особливим. Оскільки у нас з чоловіком багато телевізійних друзів, і всіх вони по черзі бачать на екрані, то діти вважають, що усіх періодично показують на телебаченні. Мене це ставлення влаштовує, ніколи не акцентую, що робота на ТБ — щось особливе.

— У вас маленькі діти, у вашої колеги Наталії Мосейчук теж грудна дитинка. Наскільки активно дирекція йде на поступки молодим матусям?

— Канал, як відповідальний роботодавець, сумлінно виконує Трудовий Кодекс. Тобто не звільняє вагітних і мам з дітьми до трьох років, не знижує їм зарплату, навіть якщо зменшується навантаження, бо це заборонено законодавством. Нічого надзвичайного 1+1 не робить. Кімнати для годування у нас немає. Скажу відверто, соціальна захищеність — не останній фактор у тому, що я змогла собі дозволити за три з половиною роки народити трьох дітей.

— Ваш перший чоловік не був мас-медійником. А другий — Єгор Соболєв — журналіст. Легше жити з чоловіком, який працює з вами у одній сфері?

— Немає жодного значення, де і ким працюєш ти і твій чоловік. Головне — кохання і взаєморозуміння. Це або є, або немає. Все інше — не важливо.

— З ким залишаєте діток, коли йдете на роботу?

— Вранці, коли в мене ефірний тиждень, і я їду на роботу о 5-30, усі ранкові обов'язки на Єгорі — підняти, нагодувати, помити за всіма посуд, застелити ліжечка, вдягнути дітей і відвезти до дитячого садка. Найменша наша дитина уже почала туди ходити вранці на ранкову прогулянку. З садочка Катю забираю або я, або няня. Так само няня може залишитися з дітьми, коли вони хворіють.

— Які плани маєте на найближче кар'єрне майбутнє?

— Плавно попрощатися з ТСН, з якого мене поки не відпускають, і робити власну ранкову програму для жінок. Я як людина, яка не один день провела вдома з дітьми, як ніхто знає, як жінка потребує хоч годину особистого часу для себе у приємній, я сподіваюсь, телевізійній компанії. Наразі зупиняють лише технічні моменти, пов'язані з переїздом каналу у нове приміщення. Але вже не перший місяць плануємо запустити жіноче шоу, яке виходитиме о десяті ранку щодня у прямому ефіру, яке я збираюся вести.

Довідка “ВЗ”

Марічка Падалко народилася 26 лютого 1976 р. у м. Києві. У 1998 р. закінчила Київський державний лінгвістичний університет за спеціальністю англійська та німецька мови. Між тим, встигла за програмою обміну Уряду США (Freedom Support Act) повчитися на факультеті журналістики Університету штату Флорида. У 1999 р. провела кілька місяців стажування на Українській Службі ВВС у Лондоні. У 2000 р. вперше вийшла в ефір у програмі "Світ спорту" (УТ-1), де до того працювала журналістом. Пізніше перейшла на ТРК "Ера". У 2002 р. отримала роботу на "1+1". Одружена з журналістом Єгором Соболєвим, з яким виховує трьох дітей.