«Є вказівка весело зустріти Новий рік…»

29 грудня 1956 року на екрани вийшла перша кінокомедія Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч».

Не знаю, які очікування у людей від телебачення на новорічні дні, а я особисто буду шукати свої улюблені кінокомедії, щоб вкотре подивитися знані вже напам’ять стрічки “Іван Васильович змінює професію”, “Джентльмени удачі”, “Кавказька полонянка”, “ За двома зайцями”. Але найбільшим подарунком була б для мене кінокомедія моєї юності “Карнавальна ніч”. Вперше побачив її у десятому класі, десь у січні 1957 року. Пам’ятаю довжелезні черги біля кінотеатрів. Тоді люди наспівували шлягери у виконанні Людмили Гурченко “П’ять хвилин”, і особливо пісеньку “Про хороший настрій”.

Цієї кінокомедії не було б, якби не короткочасна хрущовська відлига. Тоді митці відчули  певну свободу… На той час кіностудію “Мосфільм” очолював  режисер-комедіограф Іван Пир’єв. Щоправда, готуючи подарунок радянським людям до нового 1956 року, директор “Мосфільму” не  думав про створення  повноцінної художньої стрічки. Він доручив творчій групі зняти на  плівку новорічний кіноконцерт,  бо був  прихильником мюзиклів. Але письменник-гуморист Володимир Поляков замість банального сценарію кіноконцерту, створив гумористичний художній твір. Поблажлива цензура дозволила йому змалювати сатиричний образ в. о. директора профспілкового Будинку культури Огурцова, монументального дурня, людини  без жодного розуміння культури і почуття гумору. Таких огурцових вистачало, в тому числі і серед керівників партійних та радянських органів. Вже у часи “пізнього” Хрущова, тим більше Брежнєва, така стрічка ніколи б не вийшла на екран.

Режисером?“Карнавальної ночі” Іван Пир’єв призначив мало кому відомого режисера  хронікального кіно  Ельдара Рязанова.  Пир’єв наполіг на тому, щоб роль  Огурцова виконував Ігор Ільїнський, улюблений у народі комедійний актор. Рязанов дуже переживав, як складеться співпраця з таким видатним актором. І даремно. Ігор Ільїнський на знімальному майданчику поводився скромно, прислухався до всіх рекомендацій режисера.

Зірочка Людмили Гурченко могла і не спалахнути  у цій кінокомедії.  Рязанов запросив на роль Лєночки Крилової не професійну акторку, а вродливу дівчинку з художньої самодіяльності.  На цю роль вона явно не тягнула. Пир’єв порадив Людмилу Гурченко, студентку другого курсу Інституту кінематографії. Але недосвідчений кінооператор невдало поставив світло, гримери погано наклали грим, костюмери одягнули актрису у незграбне плаття. Режисер забракував проби Гурченко.  Пир’єв виявив наполегливість, запросив на картину нового, досвідченого кінооператора, вся група попрацювала над новим іміджем актриси, і у Рязанова відпали будь-які сумніви.

Окрасою картини стала роль лектора з товариства “Знан­ня” у виконанні блискучого коміка Сергія Філіппова. Народний улюбленець зловживав “тим ділом”. На сцену лекції “під градусом” Сергій Філіппов прийшов напідпитку. Режисер  зрадів, сподіваючись, що алкоголь  буде помічним актору. Насправді ж довелось режисеру усі дублі забракувати. От коли Філіппов прийшов на знімальний майданчик  тверезим, він блискуче зіграв “п’яну” сцену лекції про те, чи є життя на Марсі. Цієї репліки у сценарії не було.  Філіппов видав експромт під час лекції: “Товариші, чи є життя на Марсі, чи немає життя на Марсі — це науці невідомо. Наука поки що не в курсі справи…”. Експромт Рязанову сподобався. За сценарієм п’яничка-лектор дивився на зоряне небо і мріяв: “Ми вже бачимо дві зірочки, три зірочки… Але найкраще, звичайно, п’ять зірочок…”.

Доля культової кінокомедії була під загрозою. Ось фрагмент висновку художньої ради, який зберігся в архіві “Мосфільму”: “Фільм буде провальним. Стан справ безнадійний. Зняли половину, а гроші закінчуються. Акторів міняти запізно, виганяти режисера безглуздо. Ніхто з митців, що себе поважають,  не візьметься за допрацювання. Залишається одне: якнайшвидше закінчити і забути про це страхіття…”. На щастя  автора цих рядків, він не поставив свого підпису під вироком картині.

Прем’єра “Карнавальної ночі” вийшла на екрани  29 грудня 1956 року і мала шалений успіх. Протягом 1957 року на цю картину було продано майже 50 мільйонів квитків! Сподобалася  кінокомедія усім членам Політбюро на чолі з Хрущовим. Протестувала  лише тодішня перший  секретар Московського міського комітету КПРС Катерина Фурцева, майбутній міністр культури країни. Як це так — зробили дурника з директора профспілкового Будинку культури…

Як склалися долі  виконавців головних ролей? Ігор Ільїнський знімався  у багатьох фільмах. А от у Людмили Гурченко невдовзі після гучного успіху почалася чорна смуга. Вона вирішила підробляти концертами, і мала за це, як на наш час, смішні гроші.  “Комсомольская правда” вмістила нищівний викривальний фейлетон, який затаврував “заробітчанку”. Перед очима стоїть той номер з карикатурою. Гурченко вилуплюється з інститутського яйця…     Після цієї публікації  режисери на 10 років  викреслили Людмилу Гурченко з кінематографа.

Трагічно склалася доля актриси Тамари Носової, яка зіграла роль відданої секретарки Огурцова. Останні роки дуже хворіла. Померла на самоті. Юрій Бєлов, який зіграв роль закоханого  у Лєночку Крилову електрика, допустив якесь крамольне політичне висловлювання, і на нього наклали “табу”. Відійшов в інший світ 31 грудня 1991 року, вкотре переглядаючи “Карнавальну ніч”. “Швидка” приїхала запізно, але на теле­екрані ще йшли кадри улюбленої народом новорічної кінокомедії.

З творчої групи картини вже нікого немає серед живих. Останнім зовсім недавно покинув цей світ актор Володимир Зельдін (у стрічці був клоуном) у віці 104 років…

Але не хочеться завершувати цю публікацію на мінорній ноті. Пропоную вашій увазі кілька крилатих фраз з “Карнавальної ночі”:

«Я жартувати не люблю та іншим не дозволю…».

*

“Ну і що що квартет! Додайте сюди ще людей, і буде великий масовий квартет…”.

*

— Але ж танець вже поставлено!

— Переставте…

*

— Ось тут товаришкою Криловою заплановані: Дід Мороз — один, сніжинок — тридцять одиниць. А потім Баба-Яга, Коти в чоботях. Так ось у мене у кошторисі коти заплановані, а на чоботи грошей немає…

— То що ви пропонуєте?

— Урізати!

— Чого?

— Котів…

— Правильно: котів урізати до мінімуму…

*

«Бабу-Ягу зі сторони не брати! Виховаємо у своєму колективі!».

*

«Є вказівка весело зустріти Новий рік. Ми повинні провести новорічний вечір так, щоб ніхто нічого не міг сказати…».

Фото з архіву “ВЗ”