«Якби не ленд-ліз, хтозна, чим би все обернулося…»

Допомога американців СРСР під час ІІ Світової війни була вирішальною.

Серед багатьох загадок, напівправд і таємниць Другої світової війни — постачання в СРСР озброєння, обладнання і сировини Сполученими Штатами. Радянська пропаганда цього не афішувала, а то й зовсім замовчувала. Нинішні кремлівські пропагандисти взагалі не згадують про допомогу союзників, а якщо й роблять це, то зображають дуже мізерною. Втовкмачують: Росія перемогла б Німеччину і Японію не тільки без поставок клятих американців, а й без участі інших народів, особливо українців.

Але й досі у мемуарній літературі, у кінофільмах про Другу світову війну фігурують транспортні літаки «Дуглас», без яких було б неможливим постачання партизанських загонів у тилу ворога з «Великої землі» зброєю і боєприпасами, всюдиходи «Вілліс», на яких їздив увесь вищий генералітет, і «Додж», вантажівки «Студебеккер». У телефільмі «Місце зустрічі змінити не можна» саме на такій Фокс утікав від Жеглова з Шараповим, а без шасі потужного «Студебеккера» було б неможливим широке застосування реактивних «Катюш». Знаменитий льотчик-винищувач О. Покришкін більшість зі своїх 59 збитих фашистських літаків знищив саме на американській «Аерокобрі» — Р-39.

США вступили у Другу світову війну відразу після розгрому японською авіацією їхнього військового флоту на базі Перл-Харбор 7 грудня 1941 року. Через чотири дні Штатам оголосили війну Німеччина та Італія. Але ще 30 жовтня американський президент Франклін Рузвельт ухвалив надати у рахунок військових поставок Радянському Союзові 1 мільярд доларів (величезну на той час суму) — під безвідсоткову позику з оплатою протягом 10 років, починаючи з шостого року після закінчення війни. Звідси й походить термін «ленд-ліз» — давати у борг. Сталін сприйняв це «із сердечною вдячністю як нагальну допомогу Радянському Союзу», як сам писав у подячному листі Рузвельту.

Більш ніж половину вантажів транспортували у радянські тихоокеанські порти і далі – залізницею через всю територію СРСР. Майже 10 відсотків – через Чорне море чи Арктику. Більш як дві третини американських літаків добиралися своїм ходом через Аляску і Чукотку, але над горами Східного Сибіру чимало з них розбивалося через незнання пілотами траси польоту. Маршрут через Атлантичний океан проклали у Мурманськ і Архангельськ (він був спочатку основним). Дислоковані на базах у Норвегії німецькі літаки-торпедоносці, бомбардувальники і підводні човни полювали за цими караванами кораблів, які нерідко йшли без достатньої бойової охорони, і топили судна. Справжня катастрофа сталася у липні 1942 року. Із 36 суден 17-го конвою портів призначення дісталися лише 11. Тоді на дно пішло близько 200 літаків, 2 тисячі автомашин, 400 танків.

«Тепер легко казати, що ленд-ліз нічого не значив, — писав у повоєнні роки один з найближчих соратників Сталіна Анастас Мікоян, який у роки війни був членом політбюро ЦК партії, заступником голови раднаркому (уряду) і очолював наркомат зовнішньої торгівлі. – Він перестав мати велике значення значно пізніше. Але восени 1941 року ми все втратили, і якби не ленд-ліз, не зброя, продовольство, теплий одяг для армії та інше постачання, хтозна, чим би все обернулося…».

«Американці гнали нам стільки матеріалів, без яких ми не змогли б формувати свої резерви і продовжувати війну! – визнавав маршал Георгій Жуков. – У нас не було вибухівки, пороху, не було чим начиняти патрони. Американці по-справжньому виручили нас з порохом, вибухівкою. А скільки вони нам гнали листової сталі! Хіба ми могли б швидко налагодити виробництво танків, якби не американська допомога сталлю? А тепер представляють справу так, що все це у нас було в достатку».

За об’єктивними дослідженнями, за час Другої світової війни СРСР отримав від США за поставками ленд-лізу близько 20 тисяч літаків транспортної авіації (їх радянська промисловість узагалі не виробляла), винищувачів і бомбардувальників, 13 тисяч танків і самохідних артилерійських установок, 1860 паровозів, 2,5 мільйона телефонів і 100 тисяч кілометрів телефонного кабелю. А також понад 450 тисяч автомашин, величезну кількість продовольства – зерна та іншого насіння, різноманітних концентратів, консервів із сосисками, ковбасами і знаменитою американською тушонкою.