Королівська кров на олімпійських аренах
Королями та королевами Олімпіади називають переможців у різних видах спорту, які здобувають золоті нагороди. Але учасниками змагань на олімпійських аренах були й справжні носії королівської крові – представники пануючих класів різних країн. Деякі з них навіть піднімалися на п’єдестал пошани.
Як і належить членам королівських родин, виступають вони переважно в елітних видах: вітрильному та кінному спорті, якими займаються з дитинства, що й дозволяє здобувати високий рівень майстерності.
1928 року на Іграх в Амстердамі переміг норвезький король Олаф V, а 1960 року у Римі золоту медаль здобув король Греції Костянтин ІІ. Причому у його екіпажі запасною була його сестра Софія, майбутня дружина іспанського короля Хуана Карлоса.
Британський принц Марк Філіпс у складі команди Великої Британії двічі (1972 —Мюнхен, 1988 — Сеул) здобував срібну нагороду у триденних змананнях вершників. Дворазовим (1992 — Барселона, 2000 — Сідней) бронзовим призером Ігор став іспанський гандболіст Іньякі Урдангарін, який носить титул герцог Пальма-де-Майоркський. Бронзовими нагородами (1912 — Стокгольм) були нагороджені принц Пруссії Фрідріх Карл, до речі, племінник німецького імператора Вільгельма ІІ, а також данська принцеса Наталі (племінниця данської королеви Маргрете) — у кінному спорті на Іграх 2008 року у Пекіні. На змаганнях у китайській столиці у кінному спорті могло дійти до справжнього королівського суперництва, якби на змагання приїхала донька британської принцеси Анни, олімпійки 1976 року у Монреалі. Але дівчина не змогла приїхати на змагання і продовжити сімейну традицію через травму свого коня Тойтаун.
Радянські історики спорту ніколи не згадували, що учасником Олімпійських ігор 1912 року у Стокгольмі у змаганнях кіннотників був великий князь Дмитро Павлович, онук російського імператора Олександра ІІ. Не здобували нагород, але брали участь в олімпійських змаганнях представники найвищого рівня — королі: норвезький король Харальд V (вітрильний спорт, 1964 — 1972) та король Іспанії Хуан Карлос (вітрильний — 1972). Найспортивнішим був князь Монако Альбер ІІ, який виступав у бобслейному квартеті на п’яти зимових Іграх — від Калгарі (1988) до Солт-Лейк-Сіті (2002). Крім того, він багато років є членом Міжнародного Олімпійського комітету. А дідусь князя Альбера ІІ по лінії мами, відомої американської кіноакторки Грейс Келлі, Джон Келлі був триразовим олімпійським чемпіоном з академічного веслування (1920-1924), а дядько — брат мами — Джон Келлі — юн. був у цьому виді бронзовим призером 1956 року у Мельбурні.
В останні роки охоче беруть участь в Іграх і члени монарших родин ісламського світу. Об’єднані Арабські Емірати в Пекіні 2008 року представляли принцеси Мейса бинт Мухаммад Аль-Мактум (тхеквондо) і Латифа Аль-Мактум (кінний спорт). Зате Саудівська Аравія виставила принців Фейсала Аль-Шалан та Абдуллу Аль-Сауд, обидва приїхали на арабських скакунах.
