Як український «Щедрик» став американським
Про історично-територіальну «міграцію» популярної щедрівки.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…». Це слова «Щедрика» — перлини української пісенної творчости з циклу щедрівок. Згармонізував «Щедрик» на основі народної мелодії і слів визначний диригент і композитор Микола Леонтович, вбитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році... У розпал Різдва мелодія “Щедрика” лунає не лише на українських теренах, а й на американських. Як так сталося, що звична нам щедрівка емігрувала за океан, і тепер ще й мало який фільм “мейд ін США” на новорічно-різдвяну тематику обходиться без мелодії “Щедрика”?
«Щедрик» український...
В Україні прийнято щедрувати в січні. Але річ у тім, що Новий рік наші предки святкували з прибуттям весни, коли все прокидалося, все оновлювалося, відроджувалося. Тоді й співали “Щедрик”. Український композитор Микола Леонтович віднайшов давній текст і у 1904 році написав до нього унікальну мелодію, втім, довго не наважувався показати публіці. Упродовж 12 років вводив безліч правок і вигадував нові аранжування. Нарешті у 1916 році хор Київського університету представив творіння. “Щедрик” став музичною сенсацією, а про самого композитора захоплено казали: «Леонтович простеньку мелодію розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб».
...і американський
5 жовтня 1921 року “Щедрик” вперше презентували на концерті у Карнегі Холі у Нью-Йорку. У 1936 році Пітер Вільховський (родом з України), який працював для радіо NBC, пише англійську версію слів до “Щедрика” - Carol of the Bells. Первісний текст «Щедрика» повертає нас у забуті прадавні часи, коли Новий рік святкували навесні разом з прильотом птахів і відновленням природи. Англомовна ж версія пов’язана з Різдвом і ґрунтується на легенді про те, що в ніч народження Ісуса Христа по всьому світу дивовижним співом залунали дзвони. Ось так невідома світові українська щедрівка перетворилася на улюблену різдвяну колядку, а дзвоник став невід’ємним символом Різдва на Заході...
Завдяки фільму «Один удома» про «Щедрик» довідалися в Україні
“Щедрик” в обробці Леонтовича — геніальна річ, - переконана фольклористка, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Олена Чебанюк. - Всесвітньо відомою ця щедрівка стала після турне українського хору спочатку Європою, а потім і США. “Щедрик” відірвався від України, від Леонтовича і зажив власним життям. Популярним в Америці «Щедрик» став після виконання твору Українською республіканською капелою під керівництвом Олександра Кошиця під час гостролей 1922 року.
Для українців “Щедрик” став справжнім відкриттям у 90-х роках минулого століття після стрічки... “Один удома”. Пригадую, читала тоді лекцію студентам, і першокурсники-фольклористи сказали: “А ми думали, що це американська пісня, популярна в Україні”. Так, саме завдяки голлівудській стрічці про “Щедрик” довідалися в незалежній Україні. Маю на увазі широкий загал”.
Український анімований «Щедрик»
А 2010 року анімовану версію “Щедрика” на суд мільйонів глядачів представили сучасні українські митці. Власну версію композиції “Щедрик” записав Олег Скрипка. Музичний запис відбувався за участі музикантів «Лє ґранд Оркестру» і Тараса та Олі Чубаїв. Кліп реалізував режисер-мультиплікатор Степан Коваль, який створив справжнє новорічне міні-кіно, виконане в жанрі пластилінової 3D-анімації. Сценарій фільму, який написав професійний казкар Сашко Лірник, — це різдвяна історія маленького хлопчика, який знайомиться з найголовнішим святом на Землі, подорожуючи в часі зі сучасного міста до стародавнього казкового села, де сірі будні розквітають барвистими фарбами радості — дорослі перетворюються на дітей, а діти виростають та стають добрими людьми...
«Щедрик» у сучасному мистецтві
Оригінальні інтерпретації твору робили відомі рок-гурти Barenaked Ladies та Savatage, а переробка пісні у стилі “техно-данс” від DJ Demonix наразі стала культовою класикою електронного андеґраунду.
“Щедрик” дуже популярний мотив і для реклами. Ну і жоден хор не може оминути цієї пісні — вона у переліку обов’язкових. Carol of the Bells має безліч обробок — від класики до року, репу, рейву та диско-варіантів.
Мелодія “Щедрика” стала невід’ємним атрибутом Різдва. Її виконують в акустичному варіанті. Вона прикрасила такі фільми, як “Один удома”, “Гаррі Поттер” та “Міцний горішок”, мультиплікаційний серіал “Південний парк”. В останні дні минулого року популярна мелодія зазвучала у голлівудському жахастику “Крампус — викрадач Різдва”. А щоб ні в кого не виникало сумнівів у походженні “Щедрика”, англійська «Вікіпедія» дає дані про Миколу Леонтовича та українське коріння щедрівки.
«Щедрик» (оригінал)
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе жінка чорноброва.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка...
Carol of the Bells (американська версія)
Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air
Oh how they pound,
raising the sound,
o’er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home
Ding dong ding dong!
Оксана ЗАБУЖКО: «Якби ми були «європейською країною», цей рік мав би бути оголошений Роком «Щедрика» - з відповідним міжнародним фестивалем, куди б з’їхалися виконавці з цілого світу. І так «Щедрик» би повернувся додому, а Україна отримала б нарешті те, чого їй так розпачливо бракує, - загальновизнану, впізнавану на всіх широтах «культурну візитку».
