Передплата 2024 «Добрий господар»

Цукор та картопля – на дереві надії

Звичай прикрашати ялинку прийшов із сивої давнини

Новий рік асоціюється із запахом хвої та нарядженою лісовою красунею. Хоча традиційно у наших оселях зимові свята відзначали у компанії дідуха, без ялинки уявити “український рамадан” неможливо. Звідки походить звичай прикрашати зелене деревце та чому воно свого часу потіснило солом’яний оберіг, з’ясовувала кореспондент «ВЗ».

З давніх-давен дерево вважали символом життя, пізнання добра і зла. Існує багато легенд про різдвяну ялинку: чимало з них пов’язано із духом або місцем, де він витає.

За словами історика Романа Шинкарука, жителі Давнього Єгипту у грудні, у найкоротший день року, приносили до своїх помешкань пальмові гілочки. Вони символізували перемогу над смертю. Римляни прикрашали помешкання зеленим листям під час зимових свят Сатурналій, а у Давній Греції ялинку вважали деревом надії. Вірили, що у деревах живуть добрі духи. Аби домогтися їхньої прихильності, на гілках розвішували частування та подарунки.

Зелену красуню звели у ранг священної та почали їй вклонятися у давній Німеччині. За легендою, першим запалив на ній вогні напередодні Різдва батько реформації Мартін Лютер. Натомість літописи свідчать, що перші прикрашені ялинки з’явилися у Франції, у 1605 році. На гілочки вішали яблука, печиво, шматочки цукру та виготовлені з кольорового паперу троянди. Протестантська община німецької області Вюртемберг швидко перейняла це нововведення. Традиція поширилася по всій Німеччині, а згодом перекочувала до Європи. Спочатку ялинки встановлювали лише у заможних сім’ях: прикрашені дерева стали привілеєм багатих дворян та купців. Згодом оздоблювати лісову красуню фруктами, солодощами та кольоровим папером почали й бідняки. Промислове виробництво ялинкових іграшок виникло лише у середині минулого століття.

До Росії святкову традицію “привіз” Пет­ро І. 15 грудня 1699 року під барабанний бій дяк сповістив волю царя: встановити над воротами будинків і на проїжджих вулицях ялинки або хоча б їхні гілки. Саме тоді відбулося перше святкування Нового року. Після смерті царя традиція зникла, а при Катерині ІІ — відновилася. Щоправда, прикрашати зелені дерева почали на початку XIX століття. Звичай поширився по всій Русі й через кількадесят років став невід’ємною частиною зимових свят.

Історик Ілько Лемко зазначає: всупереч твердженням, що українці обмежу­валися самим лише дідухом, у містах обов’язково ставили ялинки. Називали їх «деревцями». На гілки вішали шоколадні іграшки, які не їли, а використовували з року в рік. На Галичині прикрашати деревце було прийнято напередодні Дня святого Миколая.

Вже у XIX столітті з’явилися штучні ялинки. Дозволити їх собі могла лише еліта. Бажанням придбати їх керувала турбота про дорогі килими, а не навколишнє середовище. Вибір штучних дерев був мінімальним: висота кожного з них сягала семи метрів, а ціни — захмарні.

У 1918 році проти ялинок повстала радянська влада: традицію іменували буржуазним забобоном. Лісову красуню забороняли до 1935 року, поки не виникла ідея замість традиційного Різдва святкувати Новий рік. Виф­леємську зірку замінили червоною п’ятикутною. За наказом Сталіна, новорічну ніч відзначили помпезно — у компанії Діда Мороза. А з 1949 року 1 січня — вихідний день.

До речі...

— В Англії при дворі короля Генріха VIII виставили золоту ялинку, обвішану трояндами та гранатами. Також виник звичай прикрашати помешкання чортополохом, плющем та омелою. Вважають, якщо перша внесена до будинку гілочка чортополоха виявиться колючою, цього року у будинку керуватиме господар, коли ж листя гладеньке — влада у руках господині.

— Легенда розповідає, звідки пішла традиція обмотувати лісову красуню срібним “дощиком”. У давнину добра, але бідна багатодітна мати вирішила потішити своїх дітлахів. Принесла їм ялинку, але прикрас забракло. Вночі деревце відвідали павуки й залишили на гілках павутину. Аби нагородити пані за її добре серце, Немовля Ісус благословив ялинку, й павутина перетворилася на срібло.

— У Німеччині тривалий час лісову красуню прикрашали позолоченою або посрібленою картоплею. Тоді цей овоч у Європі був справжньою рідкістю.

— З 1815 року неодмінним атрибутом зелених гілок стали запалені свічки.

— Перші штучні ялинки німці виготовляли з гусячого пір’я.

— За однією з версій, Діда Мороза вигадали гунни. Вони вірили у бога Єрлу, який приходив на землю у найперший день року: тоді ж було прийнято встановлювати у помешканні ялинку. Саме гунни принесли традицію до Європи. Виходить, їй уже 5000 років.

— Першу новорічну кульку зі скла виготовили у XVI cт. у Саксонії.

Схожі новини