Передплата 2024 «Добрий господар»

Роль Карася в опері «Запорожець за Дунаєм» виконував її автор

16 лютого 2013 року виповнюється 200 років від дня народження українського композитора і оперного співака Семена Гулака-Артемовського

Хто не чув хоча б кілька арій з опери Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”? Уродженця містечка Городище, що на Черкащині, без перебільшення, знає весь світ, за винятком хіба що самої України, де вже його призабули... Кілька років тому про Гулака-Артемовського нагадав українцям Віктор Янукович, щоправда, у своєрідний, притаманний йому спосіб назвавши прізвище композитора — неправильно поставив наголос. Було смішно...

Народився КОМПОЗИТОР 16 лютого 1813 року. Коли хлопцеві минуло 11 років, батько відвіз його до Києва в бурсу. Але від початку навчання майбутній композитор захоплювався співом. Маючи прекрасний дискант, малий Гулак-Артемовський співав у хорі Софіївського собору, а коли у нього сформувався чудовий баритон, перейшов у хор Михайлівського монастиря і незабаром став солістом...

Анатолій ФЕСУНЕНКО

Невдовзі в Україну прибув відомий російський композитор М. Глінка, щоб підшукати хлопчиків з гарними голосами для поповнення придворної капели. М. Глінка взяв юного Гулака-Артемовського до Петербурга, щоб зробити з нього оперного співака.

Далі молодий співак за кошти першого самостійного виступу вдосконалював свою майстерність у Парижі, згодом у Флоренції — виступав в операх італійських композиторів Белліні, Доніцетті, Меркаданте, виконуючи провідні партії. Після повернення навесні 1842 року до Петербурга директор імператорських театрів О. Гедеонов підписав контракт, за яким Гулака-Артемовського було прийнято солістом російської оперної трупи. Скоро відбувся і перший його виступ у петербурзькому театрі.

Особливо вдало виконував він роль Михайла Чупруна у водевілі І. Котляревського “Москаль-чарівник”, який ставили за його участі 91 раз.

Семен Гулак-Артемовський обробив пісню “Стоїть явір над водою” і присвятив Тарасу Шевченкові.

На батьківщині в Городищі композитор перебував з 8 травня до 16 вересня 1844 року — тепер вже сам Гулак-Артемовський підшукував співаків для поповнен-ня оперної трупи імператорських театрів. Скоро він написав комедію-водевіль “Ніч напередодні Іванового дня” і 1852 року поставив її у Петербурзі. У цій п’єсі автор згадує рідні місця — Городище, сусідні села Воляву, Мліїв та Яр-Макітерку.

Опера “Запорожець за Дунаєм” уславила Гулака-Артемовського на весь світ. Закінчив її композитор у 1862 році. На титульній сторінці лібрето опери стояла віза цензури про дозвіл щодо постановки, афіша сповіщала, що 26 квітня 1863 року в Петербурзі на сцені Маріїнського оперного театру була поставлена опера “Запорожець за Дунаєм”. Головну партію — Івана Карася — співав у цьому спектаклі сам Гулак-Артемовський.

У 1864 році композитор переїхав до Москви, разом з ним перейшла на московську сцену і його опера “Запорожець за Дунаєм”, яка вперше у Большому театрі була поставлена 6 жовтня 1864 року, а через рік оперу поставили у Малому театрі. В усіх спектаклях роль Карася виконував сам Гулак-Артемовський...

Емський указ 1876 року, яким по всій Росії заборонялися вистави українською мовою, наклав вето і на оперу “Запорожець за Дунаєм”. Зусилля української трупи М. Старицького сприяли дозволу на постановку українських п’єс за умови, що будуть обов’язково ставитися і російські твори.

Перша вистава опери після поновлення дозволу на сценічне життя у трупі М. П. Старицького відбулася у Ростові-на-Дону 11 червня 1884 року...

Дружина Семена Гулака-Артемовського теж була артисткою, грала на арфі і роялі...

Помер С. Гулак-Артемовський 6 квітня 1873 року (ще до Емського указу) у віці 60-ти років. Похований на Ваганьковському кладовищі у Москві...

Довго його могила була забута... Лише у 1952 році, напередодні 140-ї річниці від дня народження композитора, артисти Московського театру імені Станіславського і Немировича-Данченка розшукали її і привели до ладу. За рішенням Московської міськради у 1953 році, з нагоди 140-ї річниці від дня народження композитора, на могилі С. Гулака-Артемовського встановлено пам’ятник. Тоді ж Всесоюзна студія грамзапису у Москві випустила оперу “Запорожець за Дунаєм” на трьох “довгограючих” платівках. На батьківщині С. Гулака-Артемовського, у м. Городищі Черкаської області, у вересні 1966 року відкрито музей. Експонати для нього присилали з Москви, Києва, Харкова, Варшави, Парижа, Нью-Йорка, Торонто.

Ювілейну, 500-ту виставу опери “Запорожець за Дунаєм”, поставили у Київському театрі опери та балету імені Т. Г. Шевченка у жовтні 1950 року.

...Концертна діяльність С. Гулака-Артемовського тривала за часів, коли Україна, як і Польща та Фінляндія, перебувала у складі Російської імперії. Тож композитор вніс величезний вклад своїми творами у пропаганду української мови та українського побуту взагалі зі сцен імператорських театрів у столиці Росії.

У Петербурзі тоді жили Великий Кобзар, а також художник Іван Сошенко родом з Черкащини та Євген Гребінка з хутора Убіжище, що на Полтавщині. Якби не українець Сошенко, можливо, Шевченка не викупили б з кріпацтва. І якби не українець Євген Гребінка, світ ніколи б не почув чудового “російсько-циганського” романсу “Очи черные», слова якого написав Євген Гребінка. Усі вони були патріотами України. До речі, Іван Сошенко, проживши у Петербурзі чимало років, помирати приїхав на свою малу батьківщину, у місто Корсунь (тепер Корсунь-Шевченківський), що на Черкащині. Вдячні нащадки на могилі Сошенка, поруч з вулицею його імені, поставили оригінальний пам’ятник.