«Перший в Україні Козак на ім’я англійських королів і романтичних трубадурів...»
Зі Львова видатний галицький художник Едвард Козак починає мандрувати Україною
Історія життя і творчості художника-графіка, карикатуриста, гумориста Едварда Козака (на фото) ще раз підтверджує відому істину: багатьох талановитих митців, письменників, вчених починають по-справжньому вивчати і шанувати лише після їхньої смерті. Воістину — велике бачиться на відстані...
Едвард КОЗАК нині більше знаний і поцінований за океаном, аніж в Україні. Повернути його творчість на рідну землю взялися “Зарваницька громадська ініціатива” та Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ “Львівська політехніка”. У стінах цього навчального закладу відбулася презентація мистецького проекту “Едвард Козак мандрує Україною”.
Така мандрівка стала можливою через 110 років від дня народження нашого краянина. Народився майбутній художник у селі Гірне на Стрийщині, дитинство його минало у селі Дуліби, вчився у Стрийській гімназії. Був пластуном, а коли 1918 року вибухнула українсько-польська війна, став вояком Української Галицької Армії. 1927 року вчився у художній школі Олекси Новаківського. У міжвоєнний період видавав гумористично-сатиричні журнали “Зиз” та “Комар”.
Особливо дошкульними були його карикатури на радянських можновладців і персонально на Йосифа Сталіна. Коли у жовтні 1939 року Червона армія вступила у Львів, відразу почалися розшуки Едварда Козака. Але він встиг емігрувати до Кракова, а згодом — до Німеччини і США. За океаном видавав гумористичний журнал “Лис Микита”. І знову нещадно висміював радянську дійсність... Творча спадщина Едварда Козака — близько тисячі малюнків, кілька тисяч карикатур, сотні гумористичних віршів. За словами мистецтвознавця Романа Яціва, творчість Едварда Козака підтримувала оптимістичний дух галичан у міжвоєнний період, коли після поразки національно-визвольних змагань українського народу багатьох галичан охопила зневіра. Свого часу літературознавець Михайло Рудницький сказав про цю непересічну постать: “Перший в Україні Козак на ім’я англійських королів і романтичних трубадурів...”. А Святослав Гординський так писав про свого побратима: “Він же довго був “сам у полі воїн”. Просто лячно подумати, що було б в Галичині без нього...”.
Близько ста слайдів репродукцій карикатур надав нашим митцям син художника Ярема Козак зі США та приватні колекціонери. Частина з них вимагала цифрової реставрації. Директор інституту Ірина Ключковська зазначила, що деякі меценати, політики до виборів обіцяли підтримати фінансово цей мистецький проект з тим, щоб з творчістю Едварда Козака познайомилися у різних регіонах України, а після виборів забули про свої обіцянки.
