320 тис. гривень штрафу — і фірму можна закривати!

В Україні взялися жорстко карати підприємців, які платять своїм працівникам менш ніж 3200 гривень на місяць або беруть їх на роботу без офіційного оформлення.

Першою “ритуальною жертвою” став приватний вищий навчальний заклад “Міжнародний інститут глибинної психології”. За повідомленням Держпраці у Київській області, один із його працівників поскаржився, що працює без оформлення трудової угоди.

«До нас завітав інспектор з Держслужби праці з позаплановою перевіркою. Повідомив, що до них звернулася фізична особа, яка колись нібито працювала у нас без оформлення. Попросили копію цього звернення, як це прописано у законі, але інспектор її не надав, — розповів кореспонденту “ВЗ” юрист Інституту В’ячеслав Мельник. — Особа, яка поскаржилася, й справді у нас стажувалася, але жодного дня не працювала. Вперше бачу, щоб так проводилася перевірка. Зазвичай все виглядає так: інспектор приходить без попередження, вибирає будь-якого працівника і просить у керівництва надати документ, який підтверджує, що ця особа допущена до роботи на законних підставах… Інспектор склав акт, у якому зазначив, що ми… чинили перешкоди для здійснення перевірки! Вручив постанову, в якій зазначалося, що мусимо сплатити штраф у розмірі 320 тис. гривень. На засіданні з нашого питання, яке тривало не довше хвилини, мені як юристу навіть не дали слова».

Постанову Інститут вирішив оскаржувати в окружному адмінсуді. “Для приватного навчального закладу 320 тис. — непідйомна сума”, — визнає В’ячеслав Мельник.

Співробітники Держпраці в Івано-Франківській області також звітують: оштрафували ТОВ “Технобуд-Сервіс” за відмову надати для перевірки трудові угоди. Ми спробували зв’язатися з керівництвом фірми. Начальства на місці не виявилося. А без його дозволу коментувати ситуацію підлеглі відмовилися.

“Драконівські” штрафи знищать малий і середній бізнес”, — б’ють на сполох експерти. За кожного неоформленого працівника — 96 тис. гривень. За вчинення перешкод для проведення перевірки — 320 тис.

“Уявіть якийсь районний центр, де 320 тис. — це і квартира, і авто, і, може, навіть цілий будинок. І от одного прекрасного дня ви отримуєте постанову про штраф. А вас просто не було на місці, коли приходив чиновник. Державна машина перемелює вас, починаючи з арешту рахунку, потім — відбувається арешт майна, після чого підключаються приватні судові виконавці”, — коментує координатор Громадянської платформи “Нова країна” Павло Себастьянович.

Позапланові перевірки стали неприємним сюрпризом для підприємців. Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева повідомляв, що дав доручення Держслужбі праці у разі виявлених порушень застосовувати приписи замість штрафних санкцій і проводити роз’яснювальну роботу з роботодавцями, а не карати їх гривнею. “Такий підхід, — пояснював міністр, — дозволить людям адаптуватися до нових законодавчих норм”.

“Високі штрафи — вимушений крок. Держава пішла на поступки підприємцям — зменшила розмір ЄСВ, ввела мораторій на перевірку бізнесу тощо. А ті навіть “мінімалку” своїм працівникам не хочуть платити”, — каже начальник Головного управління ДФС у Львівській області Ігор Кондро.

Наводить приклад по Львівській області: “На кінець 2016 року у зоні ризику (тобто таких, які виплачують заробітну плату, нижчу за визначені законом 3,2 тис. гривень) перебувало 80% приватних підприємств. А це — 207,6 тис. найманих працівників, або майже 38% від загальної їх кількості”. Скільки з них оштрафують — можна тільки гадати.

На сайті “Інтерактивна бухгалтерія” можна ознайомитися з переліком підприємств, які готується перевірити обласне Управління Держпраці. “У приціл” інспекторів їх потрапило близько 500. Зокрема “Львівобленерго”, “Львівгаз”, Львівський державний ювелірний завод, Обласна клінічна лікарня і навіть Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької. Присутність бюджетників у цьому списку насторожує і дає підстави запідозрити, що у космічні суми штрафів сплановано була закладена корупційна складова. Краще заплатити інспектору 100 тис. “відкупних”, ніж заплатити державі 320 тис. штрафу, ризикувати втратити бізнес чи навіть потрапити за ґрати (коли йдеться про бюджетну сферу).

“Штрафи є не попереджувальними, а забороняючими, а отже, не можуть бути ефективними, — прокоментувала “ВЗ” голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців малого і середнього бізнесу “Фортеця” нардеп Оксана Продан. — Штраф у розмірі 320 тис. за недопуск до будь-якої перевірки означає, що може бути проведена навіть незаконна перевірка, а це — нонсенс. Бізнес ризикує усім наявним у нього майном, а підприємці — навіть своїм житлом. Тому за таких штрафів будуть закриватися. Це призведе до ліквідації робочих місць, зменшення виробництва товарів і послуг, тінізації економіки і зростання соціальної напруги”. На думку Оксани Продан, необхідно ввести відповідальність лише за недопуск до законних перевірок і терміново переглянути розміри штрафів (нардеп уже подала на розгляд парламенту відповідний законопроект): “Максимальний розмір штрафу за порушення законодавства про працю становить 320 тис. гривень, тоді як за самовільне користування надрами максимальний штраф — 510 гривень, за викрадення чужого майна – 510 гривень, за незаконну вирубку лісу –170 гривень, за порушення правил ядерної безпеки –1700 гривень”.

“Візьмемо маленьку фірму, яка займається ремонтом житла. Може працювати легально, сплачувати податки і ризикувати 320 тисячами або тихенько закритися і продовжити свою діяльність, але вже неофіційно. Складається враження, що влада свідомо ставить експерименти, — припускає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — “Зменшимо ЄСВ, піднімемо “мінімалку”, запровадимо “драконівські” штрафи і подивимося, що буде”. Але такими “шараханнями” бізнес ще більше заганяють у тінь”.

“Якщо на ваше підприємство прийшов інспектор з конвоєм поліцаїв, діставайте мобільний телефон і знімайте всі їхні дії на відео. Вам хочуть виписати штраф? Кажіть, щоб зверталися до суду, — радить економіст Андрій Новак. — Ніхто не має права вказувати роботодавцю, на чверть ставки чи цілу мусять працювати його підлеглі. Ніхто не може його карати за те, що звільняє людей, бо йому просто ні з чого платити “мінімалку”.

Заяву віце-прем’єра Павла Розенка про те, що уряд розглядає можливість підняти мінімальну зарплату до 5 тис. гривень, Андрій Новак прокоментував так: “Це підірве фінанси всіх підприємств. Жодна бухгалтерія цього не витримає. Підвищення мінімальної зарплати вдвічі, яке відбулося з початку цього року, вже принесло негативні наслідки, оскільки сталося різко. Практично на всіх підприємствах і в установах відбулася тінізація трудових відносин, коли працівників переводили на неповний робочий день – на чверть чи на півставки, хоча реально  працювали повний робочий день. Особливо це стосується приватного сектору. У керівників державного не було іншого виходу, як вдатися до скорочення працівників. За тих самих фінансових результатів установа чи підприємство не може виплачувати вдвічі більші соціальні платежі. На сьогодні  близько 200 тис. фізичних осіб-підприємців закрились. Частка тіні в українській економіці продовжує збільшуватися”.