Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Путін вирішив розв’язати руки чекістам", Зеленський - зіграти у "Справу Байдена"

Відомий російський політолог, історик Валєрій Соловей, якого кремлівський режим звільнив з посади професора МГІМО (Московського державного інституту міжнародних відносин) за «нелояльність», заявив в ефірі одного з українських телеканалів про неминучу катастрофу, яка насувається на його батьківщину

Його висновок корелюється у часі з першими масовими виступами проти путінського свавілля. Зокрема, у Хабаровському краї, де на вулиці вийшли десятки тисяч невдоволених, аби продемонструвати свій гнів репресивною політикою силовиків щодо тамтешнього губернатора — Сєрґєя Фурґала.

Бізнесмена Сєрґєя Фурґала 2005 року обрали у регіональний парламент, а 2018-го він мав необережність перемогти з великим відривом представника путінської «Единой России» В’ячеслава Шпорта і здобути посаду глави Хабаровського краю. На початку липня, після «всенародного схвалення» змін до конституції (так званого «обнулення» Путіна), Фурґала заарештували, звинувативши в… організації убивств двох підприємців, спробі замаху на ще одного бізнесмена. Події, які стали приводом для запроторення губернатора до в’язниці відбулися ще у 2004−2005 роках, тобто тоді, коли нинішній в’язень щойно влип у місцеву політику.

Та Бог з ним, з Фурґалом… Інша річ, що люди, які зважилися вийти на вулиці Хабаровська, окрім вимог звільнення опального губернатора, скандували серйозніші гасла. На кшталт: «Москва, забирайся!», «Це наш край!», «Ми тут влада!». Тобто реально продемонстрували, що їх непокоїть не стільки свавілля силовиків і політичне замовлення центром губернатора, як «московське ярмо». Сучасною мовою ми були свідками сепаратистського бунту, який реально продемонстрував відцентрові тенденції у сучасній Росії.

Валєрій Соловєй каже, що, за «аналітичними оцінками російської контррозвідки і політичної поліції», ймовірність протестів зростатиме, «починаючи з осені». «Обнулений» Путін, відчувши власну безкарність, звісно, робитиме все для того, аби втримати вкрадену владу, зміцнити «легітимність», формально здобуту неконституційним шляхом. І не зупиниться перед репресіями, хвиля яких цілком може стати порівняною із сталінським терором 30-х років. Професор стверджує, що коли в Росії спалахнуть загальнонаціональні політичні протести, то у влади вже є готовий «список для інтернування, тобто для взяття під варту без пред'явлення звинувачень… Список включає кілька тисяч людей. Там є навіть діячі шоу-бізнесу, які критично висловлювалися про владу».

Для нас з вами ці тенденції всередині країни-агресора вкрай важливі. І не тільки з огляду на те, що протидія протестам відволікатиме увагу Кремля від «українського питання». Набагато серйознішим є інше повідомлення Солов'я. Зокрема, про атмосферу серед бізнесових еліт Росії перед небезпекою відвертої диктатури.

«Усе, що відбувається в останні місяці, викликає в російському істеблішменті атмосферу жаху, — каже опальний російський політолог. — Найбільші російські олігархи буквального зараз, в останній тиждень, марно намагалися домогтися аудієнції у американських високопосадовців. Їм дали, кажучи мовою Шолохова, „відлуп“ і сказали: „Але ви ж пов'язані з організованою злочинністю, з режимом Путіна. Ми з вами не можемо мати жодних справ“. І це їх дуже лякає».

Я думаю, що схожа доля чекатиме й українських товстосумів, які свого часу «вклалися» у перемогу Володимира Зеленського, а тепер намагаються усілякими способами повернути собі затрачені ресурси. Мова навіть не про одіозного Коломойського, від співпраці з яким ті ж американці наполегливо відраджували нашого новоспеченого «лідера». З Ігорем Валерійовичем цілком зрозуміло. Його нахабні вимоги повернути «ПриватБанк», перевернути догори дриґом вітчизняний енергоринок базовані лише на лояльності власної маріонетки на троні і відчуттям того, що «у тилу — Москва». Бо тільки на милість путінського режиму він зможе розраховувати, коли американська феміда оголосить «всемогутнього» Коломойського у міжнародний розшук, ба більше, — видасть міжнародний ордер на його арешт.

Мова — про інших олігархів, яких Зеленський публічно обіцяв «знищити», але відтак чомусь саме до них звертався за грошима, аби спробувати втілити свої популістські марення. Гадаю, токсичність Зеленського саме через його залежність від Коломойського, а також присутність в оточенні вчорашнього коміка цілого легіону російських агентів впливу, мали б змусити вітчизняних багатіїв усіляко дистанціюватися від Банкової та її господаря.

Ба більше. Попри застереження компетентних та досвідчених експертів, режим Зе! й надалі дозволяє втягувати Україну в американський виборчий кейс. Передвиборна ідея-фікс Зеленського «посадити Порошенка», що за останніми симптомами вже більше схожа на маніакальну залежність, розв’язує руки тим, хто бажав би на повну скористатися «справою Байдена». Звідси й «плівки Деркача», за яким стирчать ефесбешні вуха, і явні маніпуляції довкола цих сумнівних записів медведчуківськими медіа. Звідси й «іспанський сором» патріотично налаштованих і фахових дипломатів, їхні побоювання щодо наслідків безцеремонної і небезпечної гри з вогнем під назвою «втручання в американські вибори».

Те, що наслідки будуть, — безсумнівно. І відповідатиме за них не тільки Зеленський, але й ті, хто активно колаборував з його клоунократичним режимом. Тому варто врахувати уроки російських олігархів, аби відтак не отримати схожий «відлуп».

Схожі новини