Чому українське консульство в Угорщині ігнорує українських журналістів?

Поки українське МЗС усіма засобами гасить українсько-угорський конфлікт, що розгорівся після прийняття мовної норми нового Закону «Про освіту», українське консульство у прикордонній угорській Ніредьгазі сидить склавши руки. Та ще й блокує роботу журналістів, не відповідаючи на листи та інформаційні запити стосовно згаданого вище конфлікту…

Першого листа до керівника Генерального консульства України в Ніредьгазі Аркадія Гупала (на офіційний е-мейл gc_hun@mfa.gov.uagc_hun@mfa.gov.ua) я надіслав іще у жовтні, у пік українсько-угорського протистояння на мовному ґрунті. Хотів дізнатися, на противагу закидам українських етнічних угорців, як живеться угорським етнічним українцям? І які можливості їм дала держава Угорщина для навчання у школах українською мовою, складання українською іспитів для вступу в угорські виші тощо. Однак мого листа було проігноровано.

Відтак вирішив надіслати на той же е-мейл інформаційний запит із чіткими запитаннями, які є у компетенції цієї дипломатичної структури. Запитав, зокрема, таке:

1. Яких заходів (зустрічі, обговорення, пояснення позиції України) очолювана Вами українська консульська установа в угорській Ніредьгазі вжила у зв’язку з напруженою ситуацією між Україною та Угорщиною, що виникла внаслідок прийняття нового Закону України «Про освіту»?

2. Скільки разів за час вашого керівництва в консульській установі Ніредьгази Ви, як український консул, виїжджали на українсько-угорський кордон — для вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних з мовним бар’єром, у яких опинялися українці, котрі просили вашої допомоги?

Майже ідентичні запитання я надіслав і в посольство України в Будапешті, українському послу Любові Непоп. Звідти у термін, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації», надали відповіді. З них я дізнався, що посольство України в Будапешті таки провело ряд зустрічей з угорською стороною з метою тлумачення проблемної статті 7 Закону «Про освіту». І що з цього приводу посольство України дало низку коментарів угорським у ЗМІ. У відповіді було сказано й про заходи, які посольство провело протягом останнього місяця для пропаганди історії та культури України в Угорщині.

 Натомість з українського консульства у прикордонній із Україною Ніредьгазі — ані пари з вуст! Тож вирішив  запитати, чи там взагалі «є хтось живий», у МЗС України. Для цього наприкінці листопада скерував звернення главі МЗС Павлу Клімкіну, Держсекретарю МЗС Андрію Зайцю та керівнику прес-служби МЗС Мар’яні Беці — про ігнорування генконсулом у Ніредьгазі українського законодавства та перешкоджання в отриманні інформації. Від жодного адресата відповіді донині немає. Зателефонувавши до прес-служби МЗС, дізнався, що над цим питанням працюють, і що воно вимагає багато часу…

 Через два дні Павло Клімкін відвідав Закарпаття, зустрівся з представниками угорської громади. І наприкінці навіть покритикував наш край, мовляв, тут могли би приділяти більше уваги численній угорській нацменшині. Але чи знає пан Клімкін, яку увагу приділяють українцям у сусідній Саболч-Сатмар-Берегській області Угорщини, на території якої діє закрите від ЗМІ та громадськості Генеральне консульство України?

 Спілкуючись ще 2011 року з етнічними українцями в Ніредьгазі, я дізнався, що в одній із гімназій цього міста діє експериментальна група, де діти вивчають ази української мови. 25 квітня цього року в Ніредьгазькому університеті відкрили кафедру української мови (точніше, перейменували кафедру русинської мови). Також вузькопрофільні кафедри (з підготовки перекладачів на українську для угорської поліції чи митниці) є у Будапешті та Сігеті.

 Водночас в українському Закарпатті кілька десятків шкіл з угорською мовою навчання, угорський інститут ім. Ференца Ракоці у Береговому, кафедра угорської мови на філологічному факультеті УжНУ, і там же кафедра історії Угорщини. А ще п’ять угорськомовних друкованих ЗМІ, програма угорською мовою на обласному телебаченні, угорське радіо в Береговому тощо. Отже, не так уже й погано ставиться Україна до етнічних угорців, як це малюють угорський уряд і проугорські закарпатські політики. Забуваючи при цьому про становище своїх українських братів по той бік кордону…