Передплата 2024 ВЗ

Як Ротару Кадирова розважала...

Не вщухають гнівні коментарі із засудженням бурхливої концертної діяльності Таїсії Повалій, Ані Лорак, Світлани Лободи, Віри Брежнєвої на неозорих просторах Росії після початку війни на Донбасі.

Як не припиняється і ця їхня діяльність, у якій виразно видно плебейське загравання перед країною-агресором і зневага до пам’яті тих славних синів і дочок України, які віддали за неї життя на фронті. До цього ганебного списку додалася Софія Ротару...

Софія Ротару прибула у Москву, де разом із згаданими виконавцями отримала російську премію «Золотий грамофон». У неї це вже одинадцята така нагорода. Мініатюрну копію механічного ретро-агрегата з розтрубом їй вручила сумнозвісна представниця МЗС РФ Марія Захарова, відома своїм ненависним антиукраїнським сичанням і брехнею. Звернулася до співачки як до давньої приятельки, з якою пила на брудершафт, запанібрата: «Ти сильніша і крутіша за всіх!»

Але поява Софії Михайлівни, яка в Україні давно ніде публічно не з’являється, під стінами Кремля — це не найприголомшливіше. Напередодні свого 70-річчя вона заявила, що наразі призупинила будь-яку концертну діяльність і відкладає свій ймовірний ювілейний концерт у Палаці «Україна» на невизначений термін. Проте недавно бадьора і усміхнена Ротару виступила на святкуванні дня народження чеченського вождя Рамзана Кадирова, який, як відомо, давно закликає «відправити в Україну чеченців, щоб навести там порядок», «прийти на Донбас і стріляти українців». Українська співачка, мати і бабуся, привітала автора цих висловлювань піснею «Я назову планету именем твоим». Розчулений Кадиров вибіг з квітами до Ротару на подіум, і вони розцілувалися.

Сума отриманого співачкою гонорару залишається глибокою таємницею. Кажуть, гроші не пахнуть. У цьому випадку вони мають колір крові і смердять порохом і гниллю.

Можна все життя здобувати добре ім’я, а потім за один день очорнити і спаплюжити його так, що не відмиєшся. Саме це сталося з народною артисткою України і Героєм України Софією Ротару.

Сто років тому під час громадянської війни в Росії білогвардійський адмірал Колчак, займаючи зі своєю армією чергове місто, наказував: «Артистів, візників і повій не чіпати! Вони однаково потрібні будь-якій владі». Прирівнявши артистів до повій, мав на увазі й те, що вони запросто продаються будь-кому, окупантові в тім числі.

Але продаються окупантові далеко не всі. Бо справжній митець — більше, ніж артист. Він — не «грамофонщик», а представник свого народу, дзеркало його душі, носій правди своєї Батьківщини. І перелік відомих українських митців, які категорично відмовляються від навіть захмарних гонорарів за концерт чи телезйомки у Росії, значно більший, ніж кількість «грамофонщиків».

Схожі новини