Мовна ПАРЄноя

Аргументи, якими переконували ПАРЄ угорські й румунські делегати, на голову не налазять! «Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою, — заявив румунський депутат Бадя. — І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її… То про що ми говоримо?». Та про те, що Україна, стверджуючи українську як державну мову, має рацію! Бо не може допустити, аби її президентом іще колись стала людина, яка не знає державної мови.

На міжнародному мовному “фронті” — черговий гучний скандал. У своїх рекомендаціях, ухвалених за підсумками дебатів, Парламентська асамблея Ради Європи дала новому українському закону про освіту переважно негативну оцінку. Фактично, це рекомендації угорських і румунських членів ПАРЄ: своїми поправками вони настільки спотворили початковий текст документа, що естонець Херкель, який був доповідачем із цього питання, змушений був утриматися.

Аргументи, якими переконували ПАРЄ угорські й румунські делегати на голову не налазять! «Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою, — заявив румунський депутат Бадя. — І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її… То про що ми говоримо?». І справді, про що? Та про те, що Україна, стверджуючи українську як державну мову, має абсолютну рацію! Бо не може допустити, аби її президентом іще колись стала людина, яка не знає державної мови (до честі Леоніда Даниловича: ставши президентом, українську вивчив).

Із подачі угорських і румунських депутатів ПАРЄ розкритикувала ідею “змішаного навчання” — коли у середній і старшій школі більшість предметів викладаються українською, а деякі — мовами національних меншин. (Хоча саме таке “змішане навчання”, переконані представники болгарської меншини в Україні, забезпечить школярам знання двох мов — рідної і державної). А були ж іще одіозніші поправки! Угорські депутати, зокрема, хотіли, аби в ухваленому документі не було згадки про право України… захищати свою державну мову. Прагнули також виключити з тексту згадку про відсутність у Румунії та Угорщині державних шкіл, навчання у яких ведеться виключно мовами національних меншин… На щастя, ці ганебні поправки ПАРЄ відхилила.

Не знаю, як у Румунії, не був, — а в Угорщині із захистом державної угорської мови все гаразд. На товарах у супермаркетах, наприклад, уся інформація виключно угорською, якої іноземці не розуміють — ані слова. Пробував дізнатися, що ж написано на пачці з паприкою, в інших покупців. На запитання Do You speak English? деякі відповідали Yes, але далі справа не йшла… Уявіть, що представники якоїсь нацменшини, що проживає в Угорщині, після закінчення середньої школи… не знають угорської мови. Вони ж навіть на закупи піти не зможуть…

“А у Берегівському районі Закарпаття, — розповів у своїй статті в угорській пресі глава нашого МЗС Клімкін, — 75% випускників не змогли скласти обов’язковий в усій Україні тест із державної мови. Це означає, що вони не зможуть вступити в українські університети, а в перспективі й знайти роботу в державних органах своєї країни”. Але схоже, саме це угорцям, які воюють проти нашого закону про освіту, і потрібно! Адже після їхніх поправок із документа викинули згадку про те, що навчання «виключно мовою меншини» зменшує конкурентність школярів на українському ринку праці й ускладнює їм доступ до українських вишів… Хочуть, аби своє майбутнє закарпатські угорці пов'язували виключно з Угорщиною? Але Україна не може цього допустити.

Мовну війну, яку затіяв із Україною угорський уряд, можна пояснити, зокрема, внутрішньополітичною ситуацією у сусідній країні. Навесні 2018 року там відбудуться парламентські вибори. Колись популярні соціалісти після корупційних скандалів “здулися”, і зараз єдиним реальним конкурентом “ФІДЕС”, правлячої партії прем'єра Орбана, є націоналістична партія “Йоббік”. (Саме вона 13 жовтня хоче провести в Будапешті акцію “Самовизначення для Закарпаття”. МЗС України висловило Угорщині офіційний протест). Своїми “наїздами” на Київ Орбан бореться за націоналістичний електорат “Йоббіка”. У тому числі й на Закарпатті: українські етнічні угорці, яким Будапешт незаконно роздав угорські паспорти, мають право голосувати на угорських парламентських виборах.

«Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС», — заявив раніше глава угорського МЗС Сіярто. Чи варто Києву цього боятися? Не думаю. По-перше, Україна обіцяла врахувати висновки Венеційської комісії щодо мовної статті (цих висновків іще немає), і саме це буде визначальним для ЄС. По-друге, відносини Брюсселя й Будапешта зараз погані, лідери ЄС критикують Орбана за відхід від демократії, тож навряд чи до нього прислухатимуться… А по-друге, Орбан і сам має розуміти, що перегинати палицю небезпечно. Зокрема, Угорщина не планує блокувати санкції ЄС проти РФ. Робити гучні заяви — це одне, а реальні проросійські кроки — зовсім інше. Виборці можуть і не зрозуміти…