Де свині їли, там і залишили...
Гори непотребу у Львові біля сміттєвих баків стають уже звичним місцевим пейзажем. Коли бачу таку картину, мимоволі відводжу очі. Неприємно це бачити, прикро, соромно...
На вихідні, щоб відпочити від щоденної метушні, поїхала у Карпати. Побрела, шукаючи гриби, світ за очі... Йду, милуюся неймовірними карпатськими краєвидами, насолоджуюсь пташиним співом-передзвоном, збираю чебрець на цілющий чай, як раптом перед очима - типовий львівський сміттєвий натюрморт. На горбочку згарище від багаття, а навколо нього у радіусі кількох метрів розкидані купки сміття (навіть на одну купу не спромоглися скинути). З усього видно, нещодавно тут файно відпочила весела компанія. Кілька порожніх пляшок з-під горілки та пива, використані пластикові стаканчики, залишки їжі та обгортки. В окремому пакеті з кілограм картоплі, яку, мабуть, вже не мали сили пекти... Одне слово, видовище паскудне, як і люди, які його після себе залишили.
Можна довго і натхненно критикувати владу за те, що не дає собі ради зі сміттям, обурюватися, що на сміттєвій кризі у Львові роблять велику політику, але при цьому спокійно викидати порожню пляшку чи обгортку від шоколадки через вікно автомобіля, кидати недопалок собі під ноги, хоч смітник може стояти за кілька метрів, чи ось так, як ті варвари у Карпатах, залишати після себе гадюшник.
Недарма кажуть у народі: “Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!”. Якщо українці не змінять свого ставлення до природи, не виховають у собі елементарну культуру поведінки, не навчаться банально прибирати за собою, і ми, і наші діти та онуки приречені жити по вуха у смітті. У жодній цивілізованій країні світу такого вандалізму щодо природи немає. Там бережуть кожне дерево, леліють кожну квітку, доглядають кожен кущик. Бо розуміють, що лише у гармонії з природою людське життя буде довшим і щасливішим.
Але, мабуть, одними закликами ситуації з тотальним безкультур’ям не зміниш. Засмічену свідомість треба ламати “через коліно”. Найкращий спосіб — величезні штрафи, щоб громадянин перейнявся проблемою навколишнього середовища до глибини... ні, не душі, а власної кишені. До речі, за кордоном українці стають більш культурними. Штрафи різко дисциплінують і цивілізують.
Фото автора
