Путін «анексував» княгиню Анну і князя Ярослава Мудрого

Путін знову попався на крадіжці. На спільній з президентом Франції прес-конференції нинішній господар Кремля вдався до історичного екскурсу, згадавши княгиню Анну, яка вийшла заміж за французького короля Генріха Першого. При цьому і Київську княгиню Анну і її батька князя Ярослава Мудрого назвав «русскими» і «нашими».

Цитую мовою оригіналу: «Просвещенная французская публика знает о русской Анне — королева Франции, младшая дочь нашего великого князя Ярослава Мудрого была женой Генриха I и внесла существенный вклад в развитие Франции, будучи одной из основательниц как минимум двух европейских династий — Бурбонов и Валуа…».

Президент Росії у стилі своїх підручних пропагандистів продовжує практику привласнювати українську історію і українських історичних персонажів. Недаремно Росію називають країною з непередбачуваним минулим…Путін, звичайно, не перший російський правитель, який займається фальсифікацією та спотворенням власної історії та примазується до української історичної спадщини. Російські правителі розуміли, що без великого минулого немає великого майбутнього. Тому вирішили власне минуле, де століттями підкорялися монголо-татарам, підмарафетити, точніше, банально вкрасти в України. Росія створила нав'язливий міф, що російська держава бере початок від Київської Русі — колиски трьох братніх народів — російського, українського та білоруського. Відтак росіяни як «старші брати» мають спадкові права на Київську Русь. В такий спосіб закладали псевдоісторичну основу для так званого «русского мира». Приписали собі князя Володимира, а щоб ніхто не сумнівався, що він російський князь — поставили йому гігантський 25-метровий пам'ятник у центрі Москви, біля Кремля. Тепер Путін привласнив княгиню Анну і князя Ярослава Мудрого. Ще й подав це як загальновідомий факт, мовляв, «просвещенная французская публика» це знає… Якраз «просвещенная» чудово знає історію і Київської Русі, і Московії, як улусу Золотої Орди, заснованої  в 1277 році за наказом татаро-монгольського хана Менгу-Тімура. До цього часу Київська Русь вже існувала понад 300 років.

Тож «старший брат" з'явився на світ через кілька століть пізніше, ніж „молодший“. Таке непривабливе минуле не влаштовувало амбітних російських царів-імперців. Петро Перший волюнтаристським рішенням перейменував “Московське царство” у Російське (так виникла назва Росія) і почав називати себе Імператором Всеросійським. На думку істориків, зокрема і російських, Петро Перший ввів назву Росія для того, щоб ввести в оману Європу, буцімто Московія не підкорила Україну, а московський і український народи є одним і тим самим народом зі спільною історією. Як писав Михайло Грушевський: „Ми є народ, у якого украли назву“.

Та Путін пішов далі. Він краде в України історію не лише для того, щоб потішить свої великодержавні амбіції. В такий спосіб начебто виправдовує свою агресію щодо України — анексію Криму і окупацію Донбасу. Приписуючи Росії українську історію, дає зрозуміти європейцем, що України як самостійної, незалежної держави не було. Вона, мовляв, завжди була частиною Російської імперії, тож теперішні дії Росії цілком виправдані, вона повертає собі свої землі, відновлює історичну справедливість.

Про княгиню Анну і князя Ярослава Мудрого Путін сказав у Франції не для „красного слівця“, а цілком свідомо, з конкретним підтекстом. В контексті переговорів щодо військового конфлікту на сході України, вкотре знівелював Україну як самостійну державу.

Україна у нинішній гібридній війні з Росією воює не лише за майбутнє, але й за минуле. Не лише за територію, мову, культуру, але й за свою історію. І в цій війні в хід йде не тільки конвенційна, але й інформаційна зброя, якою не гребує президент Путін.

Українське МЗС не повинно ігнорувати пасаж Путіна про „русскую Анну“, а висловити з приводу висловлювань знахабнілого диктатора країни-агресора ноту протесту. Свою гідність, як і свою територію та свою історію, треба відстоювати!

P.S. На тій самій прес-конференції президент Франції Емануель Макрон, не зважаючи на Путіна, гостро висловився щодо російських ЗМІ, які під час виборчої кампанії розповсюджували про нього неправдиву інформацію. Він назвав їх пропагандистськими, брехливими, які намагалися вплинути на результат виборів. Тобто назвав речі своїми іменами. Путін слухав це мовчки і, схоже, не мав що заперечити. Навіть не спробував захистити своїх бійців інформаційного фронту.