Чому президента Ющенка спонукали витрачати зайві гроші за транзит газу?

Тепер, у травні, вже можна констатувати, що Україна успішно пройшла випробування її газового потенціалу нетеплою (м’яко-кажучи) зимою 2016/2017.

Вже відносно давно ми припинили відбирати газ із підземних сховищ газу (ПСГ). Навпаки – давно закачуємо його в ПСГ, фактично готуючись до наступного опалювального сезону. У цьому контексті варто зауважити, що ЗМІ та експертне середовище практично не помітили, що до згаданого, останнього опалювального сезону чи не вперше ми підійшли із запасом  газу у ПСГ трохи більше, ніж 15 млрд кубометрів газу, а не мінімум 17 – 19, як раніше.

Тут важливо наголосити, що донедавна російська сторона вимагала, аби в українських ПСГ було не менше 17 – 19 млрд кубометрів газу для гарантування безперебійного транзиту російського газу через українську територію. Опираючись на цю інформацію, аналогічні вимоги надходили і з Європи, в т.ч. з ЄК. Тим та іншим не перечили і наші фахівці з газової сфери. Наприклад, перед опалювальним сезоном 2009/2010, на запит тодішнього Президента України В.Ющенка, уряд інформував про необхідність мати у ПСГ мінімум 17 – 19 млрд кубометрів газу. Тобто, порівнюючи з минулорічними запасами, більше (тоді) на 2 — 4 млрд кубометрів газу. Для того аби його закачати в українські ПСГ, цей газ треба було закупити, а для цього «Нафтогазу України», який був уповноважений закуповувати весь газ, у 2009-му потрібно було заплатити за імпорт газу приблизно на 1 млрд доларів США більше, ніж у 2016-му році. Це питання вирішувалося, як правило, шляхом кредитування.

Отже, перед початком опалювального сезону 2016/2017, в українських ПСГ було лише 15 млрд кубометрів газу (тобто, на 2 – 4 млрд менше, ніж раніше). І з цим спокійно погодилися і росіяни, і європейці, і, відповідно, наші фахівці.

То ж виникає банальне запитання: чому на гарантування транзиту російського газу в Європу в попередні роки в українських ПСГ вимагалося більше газу, ніж тепер. Можна припустити, що тоді робилися провокативні дії з російського боку, спрямовані на ослаблення нашої держави і дискредитацію керівництва держави. Можна також допустити, що «газовики» ЄК були не готові перечити росіянам. І т.д. Але не хочеться вірити у такі великі випадкові помилки українських фахівців з газової сфери (багато з яких мають заслужене світове визнання) — при розрахунках мінімуму газових запасів для гарантування транзиту російського газу в Європу, на основі яких приймалися політичні рішення щодо запасів газу у ПСГ.

Скоріш за все, усі згадані та інші чинники мали місце. Крім цього, важливим є зменшення добового відбору російського газу в країнах Європи, зокрема, за рахунок запровадження енергоощадних технологій.

Подібне можна сказати і про скорочення в останні роки обсягів добового споживання газу в Україні. Визначальним чином це скорочення настало здебільшого за рахунок зменшення споживання громадянами нашої держави і за рахунок скорочення споживання українською економікою.

Враховуючи те, що Україна вже більше року не купує російського газу, а країни Європи продовжують цю традицію, у контексті даного матеріалу, доцільно зосередитися на гарантуванні транзиту російського газу через нашу територію. Тут є багато параметрів, які обумовлюють певні запаси газу в українських ПСГ. Більшість з них визначаються ефективністю технологій перетворення газу в кінцеву продукцію (зокрема, тепло). А радикальне підвищення ефективності «газових» технологій в країнах ЄС фактично розпочалося з кінця 90-х років минулого століття і продовжується дотепер. Отже, вже в період 2005 – 2009 для гарантування транзиту російського газу в країни Європи в українських ПСГ могло бути менше, ніж 17 – 19 млрд кубометрів газу. Тобто обсяг запозичень на газ мав бути меншим, ніж був. На жаль, точні оцінки не використовувалися при інформуванні для прийняття політичних рішень щодо мінімальних запасів газу в українських ПСГ, а відтак – фінансових запозичень для виконання нашою державою цих зобов’язань. З цією метою усі фахівці (і російські, і європейські, і українські) використовували дані СРСР – на жаль, без належного їх оновлення.

Слава Україні!

Джерело: lb.ua