Український експорт до ЄС зростає. Але наші квоти треба збільшувати

За січень-лютий Україна продала до ЄС товарів і послуг на 2,44 мільярда доларів, це 38% усього нашого експорту. Висновок очевидний: після підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС саме Європейський Союз став нашим головним торговельно-економічним партнером.

Повідомлення Держстату про те, що в січні-лютому 2017 року український експорт до РФ зріс аж на 54,4% (порівняно зі січнем-лютим 2016-го), багатьох заскочило. Але говорити про “зраду” не варто. Справді, на початку цього року Україна продала до Росії більше, ніж на початку минулого, але у грошовому вимірі це лише 576,58 мільйона доларів. Тобто тільки 9,2% усього українського експорту, який у січні-лютому 2017-го становив 6,27 мільярда доларів.

Зростання експорту до ЄС, якщо дивитися на відсотки, начебто не настільки потужне — 16,2% (січень-лютий 2017-го порівняно з тим же періодом минулого року). Але зовсім інша картина, якщо подивитися у грошах. За два місяці Україна продала до Євросоюзу товарів і послуг на 2,44 мільярда доларів, це аж 38% усього нашого експорту. Висновок очевидний: після підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС (складової Угоди про асоціацію) саме Європейський Союз став нашим головним торговельно-економічним партнером. Причому найбільш стабільним: навіть на початку минулого року, коли загальний експорт України впав на 21,3%, експорт до ЄС знизився лише на 2,1%.

За рік ситуація покращилася: порівняно зі січнем-лютим 2016-го, у перші два місяці цього року загальний український експорт виріс на 32,7%. Серед країн ЄС найбільше збільшили імпорт із України Бельгія (зростання на 78,6%), Литва (45,23%), Австрія (38,1%), Чехія (37,1%) і Польща (36,5%). Із країн поза межами ЄС Україна збільшила експорт, зокрема, до Індії (зростання на 132,8%), Ірану (79,7%), Білорусі (58,4%), Туреччини (48,8%), Молдови (22,8%).

Наростити експорт до ЄС наші виробники могли би вже, і то суттєво, — але не дозволяють квоти на безмитні поставки, передбачені Угодою про зону вільної торгівлі. Наприклад, за перший квартал 2017-го Україна, повідомила асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”, повністю вичерпала річні експортні квоти в ЄС на мед, крупи, цукор, оброблені томати, кукурудзу, виноградний і яблучний соки. Уже на початку квітня вичерпано квоту на другий квартал по м'ясу птиці. Таку “дуже маленьку” квоту, 20 тисяч тонн на рік, власник агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк навіть назвав “обманом України”. Мовляв, квота має бути 250−300 тисяч тонн. "Європа із задоволенням… імпортувала би більше філе”, — впевнений Косюк. Але через малі квоту на українську продукцію “європейський споживач платить дорожче”… Врятувати європейського споживача можуть наші урядовці — якщо домовляться з ЄС про збільшення безмитних квот. У Брюсселі не раз заявляли, що до таких переговорів завжди готові.

Загалом, дуже важливо, аби український експорт і надалі зростав. Саме завдяки твердій валюті, яка заходить в Україну, долар коштує нині не 50 гривень, а трохи менше 27… Як розповіла заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Наталія Микольська, просувати наш експорт допоможе презентована днями «Експортна стратегія України – Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на 2017−2021 роки». Ця стратегія визначила, зокрема, перспективні для українського експорту ринки (для прихильників версії про “зраду” — Росії у цьому переліку немає). Це, зокрема, США, Китай, Туреччина, Японія, Грузія, Молдова, Ізраїль, Індія, Індонезія, Білорусь, Канада, Таїланд, Єгипет, ОАЕ, Саудівська Аравія, Швейцарія (загалом 20 країн). І звичайно, це величезний ринок ЄС, який відкрила українським експортерам Угода про асоціацію.