Передплата 2024 «Добре здоров’я»

“Європа різних швидкостей” може зблизити Варшаву з Києвом

Польща бачить себе лідером майбутнього Міжмор'я або ж Тримор'я — такого собі альтернативного ЄС, у піку “Європі різних швидкостей”.  Але для Києва найважливіше те, що Варшаві нині вкрай не вигідно далі псувати відносини з Україною. Навпаки, Польща потребує їх негайного покращення. У цьому, безперечно, зацікавлена й Україна.

Як і очікувалося, протест офіційної Варшави проти переобрання колишнього польського прем'єра Дональда Туска президентом Європейської ради результативним не був: Туска все одне переобрали. Саміт, щоправда, залишився без спільної підсумкової заяви, оскільки прем'єр-міністр РП Беата Шидло її не підписала. Утім, для ЄС шкоди від того не було: учасники саміту просто підтримали заяву, поширену від імені президента Євроради. Зрештою, президент Польщі Анджей Дуда вже привітав Туска з переобранням... Набагато сильніше, ніж “коломийки” щодо переобрання Туска, на майбутні відносини Польщі та Євросоюзу вплине рішення про «Європу різних швидкостей», яке прийняли лідери  Німеччини, Франції, Італії та Іспанії. Що воно означає?

У ЄС змагаються дві точки зору на майбутнє цієї організації. Одна полягає в тому, що Євросоюзу, якщо він хоче зберегти свій політичний і економічний вплив у світі, необхідно поглибити інтеграцію. Фактично - перетворитися на справжню федеративну державу. Прихильники іншої точки зору агітують за “Європу націй”. Тобто не те що подальшої інтеграції не хочуть, а й навіть ту, яка існує у ЄС нині, вважають надмірною. Дискусія між двома точками зору тривалий час була в'ялою, без шансів на якийсь результат... Усе змінив “Брексіт”.

Після виходу з ЄС Лондона, який був великим ворогом інтеграційних процесів, керівники найпотужніших економік ЄС (без урахування Великої Британії) вирішили, що час діяти. “Будемо рухатися шляхом інтеграції, не зважаючи на решту країн-членів ЄС, - кажуть у Берліні, Парижі, Римі й Мадриді. - Якщо хтось захоче до нас приєднатися, будемо раді. Якщо не захоче, сумувати не будемо”.

Про необхідність перетворення ЄС на справжню федерацію одним із перших заявив тодішній глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. А для теперішньої польської влади, зокрема, для лідера партії “Право і Справедливість” (ПіС) Ярослава Качинського, така федерація - абсолютно не прийнятна. Тому “Європу різних швидкостей” Качинський називає “фатальною концепцією, яка розбиває ЄС”. Польська влада побоюється, що, прийнявши рішення про подальшу інтеграцію, найпотужніші економіки ЄС займатимуться тільки собою, майже не звертаючи увагу на “бідних родичів”... Деякі експерти вже навіть поспішили передбачити Polexit, тобто вихід Польщі з ЄС. Ці прогнози Качинський назвав “шахрайством, маніпуляціями та зловживаннями”. До “Полексіту” напевно не дійде, але чорна кішка між Варшавою і організаторами “Європи різних швидкостей” пробігла.

Президент Туреччини Ердоган, посварившись з ЄС, подружився з Путіним. Чи піде на це Качинський? Уявити таке вкрай важко (хоча б тому, що саме Кремль, переконаний лідер ПіС, відповідальний за загибель у авіакатастрофі його брата-близнюка, екс-президента РП Леха Качинського). За таких умов природні стратегічні союзники Польщі - не лише країни-члени Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Угорщина), а й сусідні Україна, Литва, і навіть Білорусь. Недарма у Польщі останнім часом оживили концепцію так званого Міжмор'я, тобто спільноти країн, розташованих між Балтійським і Чорним морями. Кажуть уже й про Тримор'я, мовляв, можна долучити Хорватію і Словенію на Адріатичному морі...

Варшава, без сумніву, бачить себе лідером майбутнього Міжмор'я або ж Тримор' я — такого собі альтернативного ЄС, у піку “Європі різних швидкостей”. Але для Києва найважливіше те, що Польщі нині вкрай не вигідно далі псувати відносини з Україною. Навпаки, Варшава потребує їх негайного покращення. У цьому, безперечно, зацікавлений і Київ.

Звичайно, на шляху нового порозуміння серйозні історичні “завали”... Будемо сподіватися, у Варшаві зрозуміють, що їх треба розгрібати. А може, поляки вже почали це робити? Вища палата польського парламенту, Сенат, днями все-таки відмовилася розглядати ідіотський законопроект про заборону “пропаганди українського націоналізму” (за тим законопроектом, такою “пропагандою” можна було би вважати навіть зображення тризуба на українських військових похованнях у Польщі). Це маленький крок, радше крочок... Але напрямок руху правильний.

 

Схожі новини