Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Парламентське дербі за державну мову

Мовні баталії, які зараз є предметом розгляду у стінах Конституційного Суду, вкотре перенеслися до Верховної Ради.

Принципову позицію у цій дискусії зайняв голова Верховної Ради Андрій Парубій. Він (цілком логічно) вважає, що у державних органах, тим паче — у найвищому, законодавчому, - робочою мовою цих інституцій неодмінно повинна бути державна, українська. Однак не всім (навіть у провладних фракціях) така категоричність припала до душі. Дехто з них вважає таку вимогу ледь не дискримінацією. На думку експертів, різноголосся з цієї теми загрожує протистоянням навіть серед споріднених політичних сил. Більшість же політикуму і громадянського суспільства про “українізацію” парламенту кажуть: давно пора! 

8 лютого спікер законодавчого органу зробив зауваження представниці “Опозиційного блоку” Наталії Королевській, коли та з трибуни почала виступати російською мовою. Парубій нагадав їй про те, що у державному органі слід виступати державною мовою. Зауважив, що, за всієї поваги до національних меншин, така практика існує у будь-якій іншій країні світі. Королевська (та сама, агітаційні передвиборчі відеокліпи якої колись розпочиналися з фрази “У мене є мрія...”) перейшла на ламану українську. При цьому порекомендувала спікерові, щоб був таким же принциповим до всіх народних депутатів. 

Згодом Андрій Парубій розпорядився вимкнути мікрофон, коли недержавною мовою виступали інші представники “Опоблоку” - Олександр Долженков і Сергій Матвієнков. Коли ж останні заявили про мовні спекуляції, голова Верхов­ної Ради парирував: поки що апарат парламенту не може забезпечити синхронного перекладу з російської, але там подумають, як це зробити.

У розвиток теми Андрій Парубій оперативно зареєстрував проект закону, який зобов’язуватиме всіх народних депутатів у стінах ВР виступати державною мовою - “щоб максимально гарантувати дотримання конституційного статусу державної мови при здійсненні законодавчої влади”. Законопроект передбачає, що українською повинні вести не тільки пленарні, а й засідання комітетів, тимчасових слідчих комісій. Якщо ж у ВР виступатимуть глави іноземних держав, дипломатичних представництв та члени інших офіційних міжнародних організацій, їхні виступи перекладатимуть...”.

Ініціатива Парубія викликала різку реакцію представників “Опозиційного блоку”. Вони побачили у цьому упослідження своїх громадянських прав, порушення ухваленого у часи Януковича скандального закону Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. Послалися на Регламент ВР: мовляв, там записано, що вести засідання у парламенті треба державною мовою, а от виступати може хто як хоче... Пригрозили поскаржитися у правоохоронні органи і міжнародні інстанції із захисту прав людини. А ще дорікнули Парубієві за те, що той не вимагає спілкуватися державною мовою у своїх однопартійців — міністра внутрішніх справ Авакова та його радника, нардепа від “Народного фронту” Антона Геращенка.

Підтримав своїх ідеологічних опонентів представник президентської фракції Олексій Гончаренко. “Україна — демократична країна, - почав він. - Кожен держслужбовець, безумовно, в тому числі народний депутат, зобов’язаний володіти державною мовою. Але якою мовою ми розмовляє­мо один з одним, і якою мовою виступає депутат з трибуни — це його особиста справа...”.

Така підтримка додала сил тим, хто на українську чхає. У четвер, 9 лютого, з місця російською мовою виступав згадуваний Матвієнков. Цього разу ніхто у президії мікрофон йому не виключав. Запалу Парубія вистачило ненадовго.

Схожі новини