“Майдану” в Польщі не буде. Принаймні, поки що

Доведення до паралічу Конституційного суду й намагання приборкати вільну пресу — аргументи, які діють головно на тих поляків, що і так за ПіС не голосували. Для тих же виборців, які партію Качинського підтримали, важливіше те, що вона виконує свої передвиборні обіцянки.

Автору цих рядків не один раз доводилося брати інтерв'ю у депутатів польського парламенту. Подобалося, що потрапити до будівлі Сейму журналістові було просто. Домовляєшся з депутатом або його помічником про зустріч, вони телефонують до бюро перепусток. Приходиш, показуєш документ, що підтверджує особу, і йдеш до Сейму працювати. Там завжди була купа польських і закордонних журналістів, які “ловили” депутатів у коридорах… Ця “вольниця” не сподобалася правлячій зараз у Польщі партії “Право і Справедливість” (ПіС). Захоплені журналістами зненацька, депутати від цієї партії (але не тільки від неї) часто “несли” відверті бздури… ПіС вирішив обмежити доступ преси до Сейму. Це буквально “підірвало” польську політику: тисячі поляків прийшли до парламенту на демонстрацію протесту.

Звісно, само по собі обмеження доступу ЗМІ до Сейму, яке запровадив ПіС, такої реакції опозиції і громадян не спричинило би. Одержавши рік тому за результатами президентських і парламентських виборів усю повноту влади, ПіС почав активно її узурпувати. Зокрема, паралізував Конституційний суд, завдяки чому фактично одержав право приймати сумнівні з точки зору законності рішення, і прибрав до рук публічні ЗМІ, насамперед телеканали, які стали відверто працювати на владу. Невдоволені політикою ПіС поляки створили “Комітет оборони демократії”, але організовані ним маніфестації протесту, хоч досить масові, на польського “сірого кардинала”, лідера ПіС Ярослава Качинського і його однопартійців не вплинули.

Перший тривожний для ПіС дзвіночок пролунав, коли влада вирішила пропхати рішення про повну заборону в Польщі абортів. Голоси в Сеймі були, але через протести десятків тисяч польських жінок, які вийшли на вулиці, влада не наважилася йти до кінця. Закон про повну заборону абортів відкликали. Але, очевидно, влада не сприйняла ту історію як певну тенденцію, як зміну суспільних настроїв. Тому, зіткнувшись із спротивом опозиції у процесі прийняття бюджету (опозиціонери внесли багато поправок і, добиваючись їх розгляду, заблокували трибуну), депутати від ПіС проголосували в іншому приміщенні Сейму… руками. Щось схоже було і в українській політичній історії, чи не так? І нарешті, польська влада заборонила доступ преси в у Сейм… Це вже було занадто. Тому й “вибухнуло”.

Утім, про “польський Майдан” чи “революцію” говорити не варто. Якби у Польщі зараз відбулися дострокові парламентські вибори, то ПіС, найімовірніше, знову здобув би перемогу. Доведення до паралічу Конституційного суду й намагання приборкати вільну пресу — аргументи, які діють головно на тих поляків, що і так за ПіС не голосували. Для тих же виборців, які партію Качинського підтримали, важливіше те, що вона виконує свої передвиборні обіцянки. Зокрема, знизила пенсійний вік і платить по 500 злотих за кожну другу й наступну дитину віком до 18 років. У Варшаві це невеликі гроші, зате у провінції, зокрема, на сході Польщі, — суттєва сума. Так, потроху знецінюється злотий, але ціни наразі стабільні. Так, знижуються темпи зростання ВВП, але до стагнації чи тим більше економічного спаду ще далеко. Та й значна частина виборців ПіС на тому ВВП не дуже-то й розуміється…