БезНадія

Якщо раніше, після її перших приголомшливих заяв про прямі переговори з ватажками проросійських терористів Захарченком і Плотницьким, мене "тєрзалі смутниє сомнєнья", то коли ця зустріч відбулася, усі малодушні сумніви остаточно розвіялись. З мадам два роки працювали, а усі ці безкінечні голодування, непристойні жести Путіну - лише димова завіса, спектакль для наївних українців. Усе, що говорить, а головне, що робить Савченко на волі, дивовижним чином збігається з інтересами Кремля. “Совпаденіє? Не думаю”....

Щоб позбутися руйнівних для російської економіки санкцій, Путіну конче потрібно втулити Лугандонію у її теперішньому стані в тіло України та умити руки. Для цього насамперед потрібно легалізувати, а потім і амністувати нинішніх ватажків “ДНР-ЛНР”, тобто так звану владу. Саме це й намагається зробити Путін руками Савченко.

Втілювати план Кремля вона взялася з перших днів після свого чудесного звільнення. Згадайте, коли озвучила ідею прямих переговорів із терористами? В інтерв'ю журналісту Матвію Ганапольському. Я не прихильник конспірології і не з тих параноїків, хто під кожним кущем бачить агента ФСБ, але щодо російського журналіста Ганапольського віднедавна маю деякі сумніви. Мають їх і деякі мої київські колеги-журналісти, які знають його значно краще за мене. Саме Ганапольському просто під час прямого ефіру на радію зателефонувала Савченко, і він їй дав точний пас. Мадам з ходу заявила про необхідність прямих переговорів із бойовиками! Ніхто з українських політиків, навіть з “Опозиційного блоку”, до неї не наважився озвучити цю кремлівську тезу, бо одразу ж отримав би тавро зрадника і агента ФСБ. Але Савченко за два роки російської в'язниці здобула особливий статус, майже святої великомучениці, що начебто дає їй моральне право на, м'яко кажучи, непопулярні думки. Хто, крім Савченко, міг би назвати Захарченка й Плотницького “народними депутатами" від “ЛНР” і “ДНР”? Хто до такого додумався б? А вона спокійно роздає бандитам такі компліменти і, по суті, легалізує їх. Підтягнула до свого, депутатського рівня. Вже тоді вона дала певний сигнал суспільству: мовляв, ніякі вони не самозванці, не самопроголошені, не маріонетки, а цілі  “народні депутати”, які “представляють якусь частину українського населення” (її цитата).

Саме під таким соусом збройний конфлікт на Донбасі намагається подати світові Путін: "ихтамнет"! Тобто немає ніякої зовнішньої агресії з боку Росії, немає ніяких російських військ, а є банальний внутрішній конфлікт, який через непоступливість офіційного Києва переріс у громадянську війну. Тож Росія тут ні до чого, вона лише третя сторона, такий собі посередник, ну, як Німеччина чи Франція.

Якщо не боятися подивитися правді у вічі, то зустріч і переговори Савченко з ватажками "ДНР" і "ЛНР" за участю представників російського ФСБ - ніщо інше, як державна зрада. Після таких рандеву Савченко має не прес-конференцію давати, а покази в СБУ. Але українська влада потрапила у складну ситуацію. Видно, що на Банковій не лише глибоко шоковані діями Савченко, а й розгублені. Не знають, що з цим робити. Якби весь світ її не визволяв, якби не поспішили дати їй зірку Героя України, було би простіше називати речі своїми іменами. А тепер будь-які "наїзди" на мадам-народного депутата і вона, і її прихильники та куратори трактуватимуть як політичні переслідування. А коли її псевдопереговори про звільнення заручників дадуть результат (а усі розуміють, що відмашку на звільнення полонених дає лише Кремль), вона ще й отримає ореол успішного переговорника - на противагу начебто неспроможній офіційній українській владі. А це ще один привід для дискредитації президента Порошенка та дестабілізації політичної ситуації в Україні.

Але як би важко це рішення не давалось українській владі, якими б репутаційними втратами не загрожувало, влада мусить поставити Савченко і її кремлівських чи прокремлівських кураторів на місце. Щоб не було пізно...