Українська ГТС під ударом... Єврокомісії
Невдовзі газотранспортна система України транзитуватиме до Європи значно менше російського газу, ніж тепер. Ні, наша ГТС не поламалася, не стає на плановий ремонт. І газ у “Газпрому” поки що не закінчується... Просто частину газу, який “Газпром” транспортував до Європейського Союзу українською трубою, він пустить невдовзі в обхід території України. А саме - газопроводом “Північний потік”, прокладеним по дну Балтійського моря, з Росії до Німеччини.
Нові транспортні можливості подарувала “Газпрому” Європейська комісія, яка вирішила надати російській компанії допуск до ще 40 % потужностей газопроводу Opal. 50 % цих потужностей “Газпром” уже мав, а тепер матиме аж 90 %. Що таке цей Opal? Фактично, це продовження “Північного потоку”, тільки по суші, від німецького узбережжя Балтики аж до кордону з Чехією. Тож тепер “Газпром” зможе пустити “Північним потоком” на 40 % більше газу, ніж раніше. Відповідно на стільки ж менше російського газу транспортуватиме до Європи українська ГТС... Як заявили у НАК “Нафтогаз України”, "транзитні втрати України становитимуть 13,5-14,5 мільярда кубометрів на рік, а транзитні доходи скоротяться на 395-425 мільйонів доларів”. Утім, справа не тільки й не стільки у грошах.
Як пояснили у Єврокомісії, її рішення “спрямоване на забезпечення того, щоб усі компанії мали доступ до трубопроводу...”. Але ж “Газпром” - не просто компанія! Фактично, це потужна енергетична зброя держави-агресора, проти якого Європейський Союз запровадив економічні санкції, мета яких - змусити Росію повернути анексовані українські землі, Крим і частину Донбасу. Парадокс, але рішення загалом прихильної до України Єврокомісії стало такою собі... компенсацією антиросійських санкцій: однією рукою ми протидіємо російській агресії проти України, і водночас другою - допомагаємо російському “Газпрому” досягти його стратегічної мети. А саме - знищити українську ГТС як гравця на ринку поставок газу...
Очевидно, надаючи “Газпрому” додатковий допуск до потужностей газопроводу Opal, у Єврокомісії думали не про українську ГТС, а насамперед про європейських споживачів. Логіка могла бути такою: “2019 року російсько-український газовий контракт добігає кінця, і не знати, чи вдасться підписати новий. Тож на всякий випадок убезпечимо себе від можливих майбутніх проблем із поставками російського газу”... А нічого, що таке “убезпечення” серйозно збільшить енергетичну залежність Євросоюзу від російського газового монополіста? Але на такі “дрібнички” Єврокомісія уваги не звертає.
Одержавши доступ до додаткових потужностей газопроводу Opal, “Газпром” не зупиниться. Зокрема, намагатиметься побудувати газопровід “Турецький потік” (із РФ до Туреччини по дну Чорного моря, а потім турецькою територією - до кордону з Грецією, тобто з ЄС). Туркам цей газопровід потрібний, аби забезпечити власні потреби у блакитному паливі, але це все одно ще одна альтернатива українській трубі...
Цікавий факт: кілька днів тому на німецький балтійський острів Рюген “Газпром” завіз перші труби для газопроводу “Північний потік 2”. “Газпром” планує прокласти дві нитки другого “потоку” паралельно двом ниткам першого. За офіційною інформацією, остаточної згоди на початок будівництва “Північного потоку 2” німці ще не дали. Навіть були розмови, що Берлін може взагалі відмовитися від угоди. Але труби росіяни чомусь уже завозять... Мабуть, щось знають?
