Українські телеканали з «проросійським душком»

Деякі вітчизняні телеканали через суд домагаються скасування заборони на показ російських серіалів.

Ще два роки тому, коли  Росія анексувала Крим та здійснила агресію на Донбасі,  наше телебачення  продовжувало з ранку до ночі крутити серіали про геройство російських «ментів» і російських спецслужб, фільми про Другу світову, де обов'язково зрадник був у вишиванці і говорив українською. Виходило так, що на пропагандистську  брехню російських «кисельових» ми безхребетно  відповідали популяризацією російського продукту. Та з часом  Міністерство культури України  таки поставило питання руба: заборонити трансляцію таких  російських фільмів на телеканалах. Держкіно прийняло рішення забрати прокатні посвідчення на трансляцію фільмів і серіалів, у яких знімаються російські актори, які відверто зневажають і паплюжать Україну та її народ (було складено відповідний “чорний список”. — Г.Я.).

Минув час, і найбільші українські медіа-групи вирішили у суді відстоювати своє право на показ російських фільмів, які були заборонені для трансляції в Україні. Про це 1 березня під час круглого столу «Підхід до формування чорних списків акторів і персон нон ґрата» заявили представники найбільших телевізійних груп Starlight Media, «1+1 медіа» та «Медіа група Україна».  Наприклад, керівник  Starlight Media Володимир Бородянський заявив: “Боротися з заборонами фільмів і списками заборонених артистів ми будемо через суд. Кожен випадок будемо розглядати окремо".

 Ну, якщо так, то «1+1 медіа»  і  собі вирішила відстоювати у суді право на трансляцію російського телесеріалу «Кухня». Держкіно позбавило цей серіал прокатного посвідчення через появу в одній з його серій Йосипа Пригожина  (продюсер і чоловік російської співачки Валерії, який відверто підтримав анексію Криму. — Г.Я.).

Днями телеканал ICTV, що входить у групу Starlight Media, транслював серіал «Син батька народів»  (про Василя Сталіна, образ якого показаний зі симпатією) та інші серіали, що підпадають під заборону. Через це Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу.  а також звернулась до СБУ та ГПУ з проханням здійснити перевірку достовірності документів (наданих загальнонаціональним телеканалам України у 2015−16 роках від російських правовласників і поданих для оформлення державного прокатного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів). За словами голови Національної ради з питань кіно Юрія Артеменка, наразі на цьому телеканалі призначили лише позапланову перевірку. “Є реальна потреба визначити підхід, як реагувати, якщо український продакшн знімає і випускає фільми з «проросійським душком». Спершу перевірка – потім звернемось до громадськості, продакшену, Незалежної медійної ради, щоб отримати і їхню позицію", – сказав він.

То що ж це виходить? Держкіно заборонило, а телеканали, попри заборону, намагаються якось втиснути такі фільми? Не виключаю, що деякі російські телепродукти були закуплені телеканалами ще до військових дій. Однак війна мала би внести свої корективи.  А  у нас  виходить: "Кому війна, а кому мати рідна”.

 У Росії широко застосовується  «держпідтримка» свого кінопродукту.  Творці цього продукту зобов’язані просувати ідеї “русского міра”. Як приклад, фільм “Тарас Бульба”, де  вислів “русская земля” звучить непристойну кількість разів…

 Проблема, мабуть, у тому, що деяким українським телеканалам нема що показувати. А щоб виробляти свій, український телепродукт, не мають грошей  або економлять їх. Закуповувати якісні закордонні фільми і серіали — дорого.

Свого часу було прийнято рішення дублювати російськомовні фільми українською. Ніхто цього не поспішав робити, бо на це потрібні чималі гроші. Обмежилися субтитрами. Вже не кажу про якість перекладу цих субтитрів. На все це Нацрада закривала і досі закриває очі.

Неодноразово ставила собі запитання: чому українські телеканали з маніакальною впертістю чіпляються за російські телесеріали? Через те, що давно закупили і не мають куди це все тепер подіти? Чи, може, через те, що Росія стимулює менеджерів українських телеканалів, які відповідають за закупівлю телепродукту? Якщо Росія витрачає мільйони на пропаганду, то чому б не передбачити частину коштів на підкуп менеджерів?

Зрозуміло, чому Росії розходиться, аби українці дивилися їхні серіали. Бо тоді створюється ілюзія спільності, спорідненості. Це впливає на світогляд, на ментальність. Це також елемент інформаційної війни. Більш завуальований, але такий, що впливає на світогляд українського народу.