«Жити треба по совісті»...

Сумна новина 30 листопада облетіла світ — перестало битися серце Ельдара Рязанова. Він помер в одній з московських клінік на 89-му році життя  від серцевої недостатності. Легендарний режисер Ельдар Рязанов залишив по собі понад 30 фільмів, що стали класикою  кінематографа. Його найзнаменитіші картини “Гусарська балада”, “Карнавальна ніч”, “Бережись автомобіля”, “Жорстокий романс”, “Гараж”, “Вокзал для двох”... Фрази з його стрічок цитують, без “Іронії долі” не святкується жоден Новий рік, а “товаріщу Новосельцеву” зі “Службового роману” співчуває не одне покоління. 

Його у дитинстві назвали перським ім’ям. Ельдар у перекладі з перської “той, що володіє світом”. Він володів світом кінематографа.  Здається, Ельдар Рязанов ніколи не промахувався. Будь-який його фільм ставав шедевром, кожен діалог кіногероїв вже наступного дня розтягували на цитати. “Тебя посодют, а ты не воруй. Твой дом - тюрьма”, “Завидую, как вы с мужем живете. Не жизнь, а именины сердца”, “Ой, тепленькая пошла!”, “Фу, какая гадость эта ваша заливная рыба” —  ці цитати з улюблених фільмів вже стали народними. Рязанов ніколи не вважав себе лише режисером кіно. Він активно знімався на телебаченні, писав вірші і прозу. Майже всі сценарії до своїх фільмів написав особисто. 

У кожному фільмі Ельдара Рязанова був момент, коли він сам з’являвся на екрані. Це була своєрідна гра для глядачів — впізнати улюбленого режисера, коли він був задіяний в епізодичній ролі. 

Ельдар Рязанов був не лише метром кінематографа, а й високоінтелігентною людиною з твердою громадянською позицією.   Він був людиною з невичерпною енергією людського достоїнства і міцним стрижнем правди життя. Саме він, заслужений діяч культури, заслужений артист Російської Федерації, у березні 2014 року підписав лист російського Союзу кінематографістів, у якому засуджував російську інтервенцію в Україну. Він також підписав звернення з проведення Конгресу інтелігенції “Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму”. Ельдар Рязанов став в одну шеренгу з тими, хто вмів відрізнити правду від брехні, добро від зла, біле від чорного... Бо не вірив в офіційну пропаганду Кремля.

Якось великий режисер сказав: “Я знаю, як треба жити. Жити треба по совісті. Якби кожен жив по совісті, це було би чудово. Будьте щасливі”, - ніби побажав усім тим, хто сьогодні сумує за тяжкою втратою. Таким світлим він залишиться у нашій пам’яті...

Цитати Ельдара Рязанова:

• Росіяни, якщо почитати фольклор, завжди хотіли отримати все, відразу і багато, і при цьому не працювати. Російські казки — це і є, на жаль, національна ідея. Менталітет, який, м’яко кажучи, симпатії не викликає. Кращі люди в Росії завжди існують наперекір йому.
• Я свого часу знімав фільми, де дія відбувається на смітнику. Це були “Небеса обітовані”. А зараз всі на смітнику, і люди, які діють там, також сміттярі. Розумієте, такі поняття, як честь, совість, благородство в усьому, щирість, ніжність — усе це забуто. Тому що це якісь пітекантропи, на яких і дивитися не хочеться.
• Більшість вчинків Єльцина я одобрюю. Єдине, чого не можу йому пробачити, це те, що він сам призначив такого наступника..., який, по-перше, просто підняв знову, так би мовити, те, що було відсунуто історією — шар цих жадібних, страшних, темних людей, які представляли у нас найстрашніші злі сили, за якими стоять натовпи страчених, окривавлених і так далі... Ось чого я пробачити йому не можу, на жаль.
• Коли я знімаю фільми, не маю часу хворіти. Як тільки фільм закінчується, хвороба починає виповзати зі всіх щілин. Тому — це рецепт лише для мене — мені постійно потрібно працювати. 
• Я ніколи не пробував наркотики. Але про це багато читав. Кіно страшніше від будь-якого наркотика. Людина, яка спробувала кіно, добровільно не йде. Трапляються лише одиночні випадки.