Запрошуючи іноземців в уряд, визнаємо, що українська нація неповноцінна?

Кілька дні тому побував у рідній Галичині. Завжди приїзд на малу Батьківщину для мене — це свято.Але вперше за майже 60 років я від’їхав з Галичини, власне зі Львова, з тягарем на серці. Не тому, що усвідомлюю обмаль таких поїздок, що ще залишаються. Не тому, що поневолі довелося розпрощатися з молодістю і зрілістю, прожитими здебільшого у Львові. А від того, що почув від земляків...

Можна багато говорити про історичну роль галичан. Вони нащадки тих, хто проголошував ЗУНР на початку 20-го століття; хто потім у Львові, в 40-х роках проголошував самостійну Україну; тих, хто пережив лихоліття польського експансіонізму, нацистської і радянської окупацій. Тих, хто роками в голоді і холоді виборювали українство в криївках УПА, а потім в камерах ГУЛАГу. Тих, хто мріяв, що «Слава Україні!» неодмінно матиме відгук «Героям слава!» по всій Україні. І це сталося. Хоч нам, нині живущим, важко, не можна, мабуть, думати, що попередникам було легше.

Наші попередники боролися також не на одному фронті. Доводилося боротися і з внутрішніми ворогами (тією ж корупцією; зрадниками, яких тепер прийнято називати п’ятою колоною і т.д.), та з зовнішніми ворогами. І вони витерпіли! Нам передали у спадок повагу і гідність. Вони вірили, що саме ми побудуємо вільну, самодостатню державу!

І що я чую?... Мене вразило, що чимало галичан вважають, що «в нашій державі навести порядок мають іноземці», мовляв, українці при владі зробили багато помилок. Багатьом сподобалась ідея президента запросити в уряд іноземних фахівців. При цьому ніхто не пояснив, яка відповідальність має бути в іноземця? За законами якої держави його судити? Ніхто не пояснив що буде, якщо іноземний громадянин в українській владі завалить доручену роботу, чи виконає її недобросовісно? Ніхто не навів прикладів успішної роботи іноземців у владі інших держав. Не чув я пояснень чому, наприклад, ні поляки, ні німці, ані американці чи інші солідні держави ніколи не запрошували будувати своїю державу іноземців.

Є відомий історичний факт коли в Росії керувала німка Катерина 11. І чим вона нам запам’яталася? Хіба розпустою. Над цими і багатьма іншими питаннями мої галицькі співрозмовники не задумувалися.

Але головне, що ніхто не пояснив чому серед кілька десятків мільйонів українців не можна знайти гідних і професійних держслужбовців?

Виходить, запрошуючи іноземців, ми визнаємо, що українська нація неповноцінна. Нижчий сорт. Отже, українці здатні творити, наприклад, літаки і вертольоти Ігора Сікорського, але не здатні організувати свою державу. Чи таким чином не вважає хтось нас буферним, або резервним, або ще якимось утворенням? Чи не це нав’язували нам століттями? Чи не про це мріють українофоби, зокрема, глава сусідньої держави — агресора. Чи справді до нас приїдуть високорейтингові іноземці, чи може — той, хто не потрібен вдома, але хоче заробити грошей? Врешті-решт, чи після того, як іноземці наведуть нам порядок, хтось поважатиме українську владу (хто б там не був) і Україну в цілому?

Таких запитань можна ставити безліч. На жаль, все це подібне на продуману і оплачену спецоперацію проти України — коли чужа агентура і доморощені зрадники хитро нав’язують думку нашому суспільству про меншовартісність. Хотів помилитися, але чи поталанить?