Не впадати у відчай!

Народ впадає або в депресію, або готується до бою. Багато хто замислюється над питанням, що робити і як бути далі.

По-перше, треба взяти себе в руки і не впадати у відчай! Те, що на їхньому псевдореферендумі голосували і мертві, і живі, і ненароджені, не дає нам підстав відмовитися від нашої землі. Подумайте, що нашим людям у Криму, які проти “братньої” російської допомоги, — набагато важче, ніж нам тут. Підтримайте їх. Хто має знайомих, друзів, зателефонуйте їм. Поясніть, що ми їх не кинули напризволяще.

Бойкотуйте російські товари, російське телебачення, радіо, кіно, естраду. Не заправляйте автівки на російських заправках “Лукойла” і ТНК. Оскільки взимку з російським газом можуть бути проблеми, народу вже треба подумати, як обігріти свої помешкання. Хто має печі — переходьте на брикети, дрова тощо. Хто не має, думайте про утеплення домівок. Влада має запровадити спеціальні програми, які заохочують перехід на альтернативні джерела обігріву.

Усі разом будуємо українсько-російський кордон! Влада має організувати цей процес і активно залучити до цього населення. Думаю, на заклик держави на кордон рушить увесь Майдан. Досвід будівлі барикад маємо, тож своїми силами можемо швидко облаштувати якісний (не “прозорий”) кордон. Водночас треба запровадити для громадян Росії візовий режим.

Аби нейтралізувати п'яту колону, варто заборонити антиукраїнські політичні сили — комуністів і Партію регіонів. Думаючи про мир, готуймося до війни: у всі школи і виші треба повернути повноцінну військову підготовку. Партизанську війну ще ніхто не відміняв. А тут ми точно попереду всіх (перепитайте батьків, дідів, прадідів — взнаєте багато корисного).

Загалом, нам необхідно вирватися із зачарованого кола приналежності до всього російського, Відмежуватись від них, не цікавитися, не дивитись і забути. Збудувати стіну — як на кордоні, так і в головах.

Слава Україні!