“Одобрямс” у “найкращих” радянських традиціях...
- Серед підписантів, зокрема, Станіслав Говорухін, Федір Бондарчук, Геннадій Хазанов, Михайло Боярський, Людмила Чурсіна, Надія Бабкіна, Зураб Церетелі, Василь Лановий, Ігор Бутман, Олена Гагаріна, Олег Газманов, Сергій Безруков, Олексій Баталов.
- Розумію, що не всі діячі справді поставили свої підписи. Декого могли включити у цей список без їхнього відома. Розумію, що декого змушували це зробити... Але ж якась людська планка, за яку не можна переступати, має бути! Ну як же можна вітати братовбивчу війну? Як можна бажати війні своїй Батьківщині? Чимало діячів з цього списку — українського походження... Невже ці діячі культури не вважають себе культурними людьми? Культурна людина — за визначенням добра, терпима й миролюбна.
- Особисто мене здивувала відсутність у цьому списку Сергія Михалкова і наявність — Олега Табакова. Але хто справді вразив присутністю у цьому ганебному списку, так це львів’янин Юрій Башмет. Минулого року Львів вітав Башмета з ювілеєм, вручав йому відзнаку «Почесний громадянин міста Львова»...
- На щастя, є ще лист “Кіносоюзу”, який підписали близько 150 осіб. У цьому листі російські кінематографісти стверджують, що вони “категорично проти брехні у висвітленні доленосних для України подій і тим більше проти російської військової інтервенції в Україну”. Цього листа підписали, зокрема, режисери Андрій Прошкін, Борис Хлебніков, Андрій Смірнов, Олексій Попогребський, кінокритик Віктор Матізен, документаліст Марина Разбежкіна, сценарист Михайло Ліпскеров. Категорично засуджує російську інтервенцію актриса Лія Ахеджакова. Не вірять у кремлівську пропаганду щодо України знамениті кінорежисери Ельдар Рязанов і Олександр Сокуров. Не підтримують Путіна рок-музиканти Юрій Шевчук, Андрій Макаревич і Борис Гребенщиков.
- Загалом, поява листа на підтримку Путіна виглядає дуже дивно. Ну підтримуєте свого президента, то підтримуйте… Але навіщо щось підписувати? “Одобрямс” у “найкращих” радянських традиціях... Якщо мета була вдарити по Україні, то Україна це переживе. Наше суспільство навчилося тримати удар... Але як будуть жити й творити ці горе- діячі, якщо війна все-таки розпочнеться? Як дивитимуться в очі рідним і близьким загиблих?
- Завжди треба залишатися Людиною — аби не червоніти згодом за свої вчинки. Президенти приходять і відходять, а ці діячі культури не відмиються вже ніколи. Зганьбилися назавжди...
