Дерево мого роду
Тема РОДИННОГО ДЕРЕВА хвилювала мене завжди. Ще коли були живі батьки моєї мами, мої дідусь та бабуся, встигла розпитати багато цікавого про їхнє життя та про родинні зв’язки, коріння, яке вони пам’ятали.
Нам багато можуть розповісти речі, що валяються на бабусиних антресолях. Наприклад, старі туфлі зі зламаними підборами. Чому їх так береже бабуся? Зараз цієї інформації я ніде вже не знайшла б. А тоді її записала для себе і задумалася, як було б добре, якби був окремий альбом, де можна було б помістити усю родинну історію. Але не тільки альбом як місце для внесення інформації про родинні зв’язки, а як книгу, в якій можна зберегти і вписати найповнішу історію роду: розповіді про знайом-ства, пісні, родинні рецепти, родинний календар, реліквії, подорожі та багато іншої цікавої інформації. Я спробувала створити таку книгу і, в першу чергу, керувалася своїми побажаннями як споживача. Потім спробувала зробити її універсальною, адже в людей дуже різні родинні зв’язки, розгалуження та глибина, ширина коріння, тому цей етап був найважчим. Думаю, це таки вдалося.
Моя ідея, втілена «Видавництвом Старого Лева», так припала до душі людям. І хоч сама була переконана в тому, що такий альбом потрібен, але такого попиту не очікувала. Адже за перші два місяці було продано весь перший наклад, а це дві тисячі примірників.
Завдяки «Видавництву Старого Лева» побачили світ альбоми роду «Книга мого роду» як подарунковий варіант та альбом «Рости, моє деревце, з міцного коріння» для дітей.
У кожній сім’ї свої власні ритуали прийому гостей, звичаї вітати родичів, обряди поминання дорогих їм людей, які вже пішли з життя. Родини об’єднує сукупність духовних цінностей, які характеризують рівень розвитку сім’ї, стосунки між різними поколіннями. Якісь традиції перейшли до них від батьків, якісь вони створюють самі. Вони чудово розуміють, що дотримання традицій — це шлях до єднання сім’ї.
Українці своє Дерево Роду з давніх-давен зображали на рушниках орнаментом. Саме на них наші предки передавали наступним поколінням інформацію про рід. Дерево Роду вишивали у вигляді гілочки із Дерева Всесвіту, що пересадили на землю. Означало це людський рід, де були об’єднані пращурі з нащадками тими, що зараз живуть, і тими, які ще не народжені.
Традиційно — це був рушник з орнаментом, за допомогою якого передавалася інформація про рід.
За такими старовинними вишиванками Родинних Дерев у наш час можна прочитати всю історію роду. У сучасному світі традиція вишивати свої родинні зв’язки майже втратилася. Але традиція шанувати своїх родичів, знати своє родинне коріння актуальна і зараз, щоб все це багатство, всі знання про свій рід, свою власну історію передати нащадкам.
