Іуди теж навчилися носити вишиванки...

Вихід народного депутата від Львівщини Олега Канівця з опозиційної фракції “Батьківщина” водночас є і шокуюче несподіваним (бо на виборах клявся на Біблії, що ніколи не зрадить), і очікувано прогнозованим (бо вже мав прецедент, коли на виборах до облради “засвітився” у списках фальшивої “Батьківщини”).

Є люди, які апріорі не викликають довіри. І про це свідчить не тільки “послужний список” чи якісь попередні сумнозвісні дії, а навіть погляд чи вираз обличчя. Канівець належить саме до таких. Тому, коли стало відомо, що він є претендентом на узгодженого кандидата від опозиції по Стрийському виборчому округу, не тільки я, а й багато журналістів і політологів були, м’яко кажучи, здивовані. Пізніше з’ясувалося, що Стрийський виборчий округ Об’єднана опозиція віддала “на відкуп” “Громадянській позиції” Анатолія Гриценка, який, нагадаємо, був у першій п’ятірці списку “Батьківщини”, і як член опозиційної коаліції претендував на кілька мажоритарних округів. Гриценкові чомусь одразу розходилось на Стрийському в. о., а кандидатуру Канівця лобіював з таким завзяттям, що це багатьох насторожувало. Коли ж колеги по опозиції, зокрема представники львівської “Батьківщини”, попереджали Анатолія Степановича, що Канівець — хлопець ненадійний, лідер “Громадянської позиції” бив себе в груди і клявся-божився, що вірить Канівцю як собі. А якщо його протеже, не дай Боже, зрадить, то Гриценко готовий покласти свій мандат. Перед виборами я теж мала розмову з Анатолієм Гриценком і також застерігала його від ризикованого кроку. Казала, що Канівець — потенційна “тушка”, бо в 2010 році разом з тодішньою “тушкою” Іваном Деньковичем з подачі і за підтримки влади брав активну участь у знищенні місцевого осередку “Батьківщини”. Думала, може, Гриценко не знає про цей ганебний факт його політичної біографії... Та з’ясувалося, що все Гриценко знав. Сказав мені, що Канівець розкаявся, біс його тоді поплутав, а тепер він надійний і стійкий опозиціонер. Сам Канівець під час виборчої кампанії не раз і не два виправдовувася за тісну співпрацю з Деньковичем, з покаянним виразом обличчя казав, що це не найкраща сторінка його біографії, що помилявся і зробив висновки...

Як бачимо, не зробив. І не каявся. А цинічно дурив голову своїм виборцям, прикриваючи зрадливу сутність привабливим брендом. Мотивуючи своє рішення покинути лаву опозиційної фракції, Канівець каже, що його не влаштовує діяльність “Батьківщини”, її лідерів та окремих народних депутатів. Коли відчайдушно боровся за бренд єдиного кандидата від Об’єднаної опозиції, то його все і всі влаштовували в “Батьківщині”, а тепер різко не влаштовує... Прикро, що Гриценко цілком солідаризувався зі своїм підопічним, більше того, звинуватив опозицію у “бездіяльності, імітації боротьби та маргіналізації”, що, мовляв, і викликало протест Канівця (до речі, на засіданні фракції він жодного разу не висловив якихось претензій). Така собі недолуга спроба перекласти відповідальність за свої вчинки з хворої голови на здорову, робити гарну міну при поганій грі. Зручна, але непереконлива позиція. В які красиві папірці зраду не загортай, від цього її суть не змінюється.

Цікаво мені побачити, з якими очима пан Канівець приїде на Стрийщину і який прийом йому там влаштують... Як писав Фазіль Іскандер: “Душа, що вчинила зрадництво, будь-яку несподіванку сприймає як початок відплати”.

P.S. Є підстави припускати, що заяву про вихід з фракції пан Канівець написав задовго до вчорашнього дня. Схоже, він сам не сподівався, що її оголосять саме у четвер. Бо в той час як Рибак на Банковій оголошував заяву Канівця про вихід з фракції “Батьківщина”, сам винуватець події завзято блокував трибуну Верховної Ради у компанії опозиціонерів. Коли дізнався, що його заява оприлюднена, припинив блокування і в компанії Михайла Сендака (колишнього голови Дрогобицької райдержадміністрації) спустився у буфет...