«Вісла» аж до Волині дотече?

“Йдеться про вшанування тих громадян Речі Посполитої, головно української національності, яких комуністична влада вирвала з домівок і розпорошила по західних і північних землях Польщі”, — розповів Сич.

Під час акції “Вісла”, що тривала з весни до кінця літа 1947 року, з Південно-Східної Польщі на “повернуті землі” (колишні німецькі, які після ІІ Світової війни увійшли до складу ПНР) виселили близько 150 тисяч українців. Офіційною метою “Вісли” була ліквідація підрозділів Української Повстанської Армії. “Під час акції “Вісла” було застосовано властиву тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не може бути підставою політики демократичної держави”, — сказано у проекті ухвали Сейму.

Шанси на те, що Сейм проголосує цю ухвалу, — мінімальні. Партнер ліберальної “Громадянської платформи” по коаліції, Селянська партія, стала у цьому питанні на бік опозиційної консервативної сили “Право і Справедливість”. Офіційна позиція фракції ПіС є такою: засудження акції “Вісла” Сеймом є передчасним через “брак засудження Україною вбивств поляків на Волині”. “Акція “Вісла” була злочином, але її мотором були злочини націоналістів Бандери проти поляків”, — каже депутат від ПіС Станіслав Пєнта. “Поляків постійно змушують до вибачень, натомість у Варшаві навіть немає пам’ятника жертвам геноциду на Волині”, — заявила депутат від ПіС Дорота Арцішевська-Мєлєвчик.

Про акцію “Вісла” польські депутати дебатують не вперше. У серпні 1990 р. її засудив Сенат (верхня палата парламенту). Натомість у Сеймі відповідна ухвала не пройшла ані 1990-го, ані 1997-го (обидва рази завадили ліві), ані 2007 року (проти виступили представники “кресових” організацій). Одначе акцію “Вісла” засудили колишні польські президенти — Олександр Кваснєвський і загиблий Лех Качинський.

“У цій справі Лех Качинський не побоявся піти всупереч настроям у власному політичному таборі, — пояснює польський публіцист Войцех Мазярський. — Лідера з такою відвагою польській правиці бракуватиме влітку 2013-го, коли здійметься хвиля антиукраїнських емоцій з приводу 70-х роковин різні на Волині. Нині в таборі ПіС немає жодної особистості.., обрій мислення якої сягав би за дату найближчих виборів. Немає нікого, хто відважився би голосно заявити: ПіС справді може багато заробити багато очок на націоналістичній демагогії, — але Польща врешті-решт на тому втратить”.

Немає сумніву в тому, що влітку 2013-го здійметься хвиля не лише антиукраїнських, а й антипольських емоцій — в Україні, у відповідь. Аргументація буде приблизно такою, яку зараз демонструють противники ухвали із засудженням “Вісли”. “Нас, українців, завжди змушують за щось вибачатися, — а у Львові навіть немає пам’ятника жертвам злочинних “акцій одветових” Армії Крайової”... Можна ще згадати, що Польща проводила на Волині антиукраїнську “пацифікацію”, яка й стала причиною антипольських настроїв... Чи знайдеться улітку серед наших радикальних націоналістів бодай одна особистість, “обрій мислення якої сягне за дату найближчих виборів”? На жаль, надій на це мало. Як і на те, що змінять свою непримиренну риторику затяті польські “кресов’яки”... А значить, через півроку на стратегічно важливі для європейських перспектив Києва польсько-українські відносини чекає серйозне випробування.