Колись глушили «Голос Америки», тепер «глушать» ТВі
У суботу в Києві на Михайлівській площі відбувся мітинг «ТВій простір свободи» на підтримку опозиційного телеканалу в Україні — ТВi. Одночасно у багатьох містах України, зокрема на сході, відбулися хоч і менш чисельні, але солідарні мітинги прихильників свободи слова. “Високий Замок” також підтримує незалежний і правдивий телеканал, справді єдиний, який, на відміну від інших так званих рейтингових телеканалів, варто дивитися.
Останнім часом я дивлюся лише один телеканал — ТВі. На жаль, новини на більшості українських телеканалів звелися до кримінальної хроніки та дешевих сенсацій, коментарі про політичні події — безбарвні та вихолощені. Політичні ток-шоу перетворилися на хамське з’ясовування стосунків, де образи літають як кулі. А 90 відсотків телеефіру засмічено безглуздими реаліті-шоу, єдина мета яких, як на мене, дебілізувати глядача.
По суті, влада, яка має важелі впливу на власників телеканалів (а це переважно відомі олігархи, які збагачуються або коштом бюджету, або завдяки безперервній приватизації стратегічних державних підприємств), на сьогодні “зачистила” інформаційний простір України від критики режиму Януковича. Єдиний телеканал, який дозволяє собі різати правду-матку, це ТВі. Він незручний, чи навіть небезпечний, для влади не лише тим, що об’єктивно оцінює і аналізує політичну ситуацію в країні, надає ефір представникам опозиції, а й дозволяє собі сміливі резонансні журналістські розслідування, зокрема і про “Межигір’я” Віктора Януковича. Після таких сюжетів чиновники та урядовці щонайменше мали б позбуватися своїх посад, а деякі з сорому і застрелитися. Але в українських сучасних реаліях усі ці сенсаційні розслідування зазвичай залишаються гласом волаючого в пустелі, хоча це не означає, що “герої” сюжетів щасливі від такої специфічної популярності. Для багатьох представників нинішньої влади чи не єдиним дискомфортом є норовливий телеканал. Вплинути на власника ТВі влада не може, бо він громадянин іншої країни, а ось створити проблеми — це запросто. Спочатку влада вирішила розправитись з непокірним телеканалом старим перевіреним способом — через наїзди Податкової. Навіть примудрилися порушити проти керівника телеканалу Миколи Княжицького кримінальну справу за надуманим звинуваченням. Ця історія набула великого розголосу, зокрема на Заході. Адже Європа та Сполучені Штати дуже чутливі до зазіхань влади на свободу слова та тиск на журналістів. Податковій довелося позадкувати, і справу закрили. Але намірів заткнути рота телеканалу влада не полишала. Вона пішла простішим шляхом — дала негласні вказівки операторам кабельних мереж в різних регіонах України (переважно східних) відключати ТВі, тобто позбавити телеканал доступу до аудиторії. За словами Миколи Княжицького, на сьогодні близько 70 провайдерів кабельного телебачення у різних регіонах України вже відключили ТВі зі своїх мереж.
Ситуація з ТВі надто вже нагадує буремний 2004-й рік, коли режим Кучми намагався приборкати гостро опозиційний на той час “5-й канал”. Схоже, біло-синя влада боїться не лише об’єктивного висвітлення подій у державі, яке неминуче садить рейтинг влади, бо розвінчує міфи про “стабільність” та “покращення”, а й імовірної революції після парламентських виборів та ролі непідконтрольного телеканалу як “масового агітатора і організатора”. Адже саме таку роль, можна сказати, історичну місію, в 2004-му зіграв “5-й канал”.
P. S. Висвітлити протестну акцію на підтримку телеканалу ТВі прийшло багато журналістів з інтернет-видань, однак на Михайлівській площі майже не було знімальних груп українських телеканалів. Кореспондент УНІАН, крім камер ТВі, помітив лише знімальну групу «5-го каналу» та дві камери іноземних телеканалів.
